Виїзд з кишеньки навпроти Центрального автовокзалу міста Вінниці.

Першим пунктом нашої мандрівки буде Скалатський замок - колись могутня твердиня Поділля. Під час екскурсії ми дізнаємось більше про цю фортецю чотирьох веж, історії та легенди про підземні ходи, а також до чого тут пивні льохи?

Скалатський замок заклав у 1630 році головний ротмістр та галицький мечник Кшиштоф Віхровський. Фортеця має чотирикутну форму з бійницями по кутах. Він неодноразово перебудовувався та набував нових форм. Сьогодні Скалатський замок – один із найкраще відреставрованих пам'яток історико-архітектурного заповідника «Замки Тернопілля».

Завітаємо до музейної ресторації "Пан Чартковський" на комплексний обід. 

Містечко Чортків має цікаву назву, історію та досить багато пам’яток. Під час прогулянки містом відвідаємо найцікавіші з них: готичний костел, залишки замку, старовинну церкву. А ще матимемо вільний час, щоб купити смачних цукерок місцевого виробництва. 
Історія міста почалася з замку, який звів наприкінці XIV ст. перший його власник Єжи Чартковський. Кам’яний же замок з масивних блоків пісковику 1610 році почав будувати шляхтич Станіслав Гольський, у володіння якого перейшло місто. Головною архітектурною пам’яткою міста є Костел Св. Станіслава, або Домініканський костел. Від його величі та краси перехоплює подих. Це найкращий зразок неоготики в Україні. 

Теребовля – невелике подільське містечко, де на горі видніються залишки колись могутнього оборонного замку. Цікавою є історія побудови та оборони твердині. Крім цього з гори відкривається чудова панорама на містечко.

Перша Теребовлянська фортеця з’явилася у місті ще в далекому Х столітті. Вона була дерев’яною з кам’яною церквою у дворі. Пізніше дерев’яні мури обклали каменем. Але орда Батия однаково зуміла зруйнувати і поселення, і його фортецю. Другий Теребовлянський замок заклав польський король Казимир III. Його «версія» уже була з каменю і мурами до 2 метрів. Проте теж не дійшла до наших часів. І аж наприкінці XVII століття звели замок, який ми частково бачимо сьогодні. Його мури сягали 5 метрів у ширину, а вхід до фортеці був через поміст. Нині можна побачити частково збережені нижні мури. Але навіть цього достатньо, аби оцінити могутність історичної споруди в свої часи.

Наступний пункт мандрівки - містечко Микулинці. тут сконцентровано аж три пам’ятки: залишки замку, в якому до наших днів живуть люди, старовинний костел та колись пишний палац графів Реїв. 
 

Микулинецький замок – не просто фортеця з багатою історією. Нині це – дім бабусі Стефи. Цій жінці твердиня дісталася у спадок від покоївки, яка працювала в цьому замку у графської сім'ї. Микулинецький замок дуже давній. Перші згадки про нього знайшли ще за 1096 рік. Вважається, що заснували його монахи, заклавши у центрі церкву Миколая. За свою історію ця фортеця була головним укріпленням Речі Посполитої. А ще тут колись варили пиво. 

Час прибуття вказано орієнтовно, все залежатиме від нашої зібраності та стану доріг.