Парк «Древлянський» – справжня перлина Коростеня та неймовірно гарне місце, яке вражає своєю красою. Древлянський парк лежить на обох скелястих берегах річки Уж та має загальну площу орієнтовно 8 га. Крім неповторної природи на території парку є альтанки, містки, фонтани, унікальний військовий музей «Скеля» та багато пам’ятників. Через зовнішню схожість його порівнюють зі знаменитим уманським дендропарком «Софіївка», але на відміну від неї, усі ландшафти тут мають природне походження. Історія парку сягає давніх часів, коли Іскоростень (з 1917 року Коростень) був столицею союзу племен древлян. У 945 році під керівництвом древлянського князя Малу спалахнуло повстання проти великих поборів київського князя Ігоря, під час якого його було вбито. У 946 році княгиня Ольга помстилася за смерть чоловіка, вбила всю верхівку древлян та спалила місто.

На околиці Олевська, в урочищі Бабина гора, знаходиться археологічна пам’ятка — городище давньоруського часу, де археологи не перший рік проводять розкопки. І вже є чимало знахідок, що можуть повідати про життя і побут древлян, які мешкали тут понад 1300 років тому. Найцікавіше, що тут розкопали, — колодязь, споруджений ще до часів Київської Русі. Вчені вважають, що на цьому місці була фортеця з дерев’яними стінами, а колодязь, глибина якого сягає 12 метрів, древляни використовували у побуті, а також для гасіння пожеж під час ворожої облоги. Ми завітаємо у це місто, щоб проникнутись духом тисячолітньої історії. Побачити сліди древлян і дізнатися хто і коли надав Олевську Магдебурзьке право.

Цю місцевість називають реліктовою й унікальною. Її вважають чи не єдиною білою плямою на карті України. Після екскурсії ще кілька днів не вистачає спокою і тиші Камінного Села, яких у гамірному місті годі й шукати, залишається чекати, коли здійсняться загадані серед валунів бажання, і думати про нові, аби при нагоді знову про них розповісти каменям, що вміють тримати таємниці! Саме у травні, в лісах Житомирщини, можна зустріти рідкісну квітку багряно-жовтого кольору - азалію понтійську або рододендрон жовтий.  За словами лісівників, росте цей квітучий кущ лише в декількох місцях на земній півкулі: масово – на українському Поліссі (Житомирська і Рівненська області), рідше зустрічається на Кавказі та подекуди – в Канаді. Деякі науковці припускають, що цією територією колись проходив льодовик і саме він заніс сюди насіння азалії і тепер вона є найстарішою лісовою культурою на Поліссі, хоча й не вивченою до кінця. Під час цвітіння розповсюджує на цілі кілометри запаморочливий запах, який іноді може призвести й до втрати свідомості, якщо довго вдихати цей п’янкий аромат. Підгадати час цвітіння рододендрону важко, у природи свій годиник, але ми сподіваємося, що цього року Бідняжкам пощастить побачити цю неймовірну квітку!

Камінне село вважають одним із наймістичніших чудес світу – тільки природа або вищі сили могли створити такий феномен: прямо посеред лісу загубилися безладно розкидані валуни, різні за габаритами, формами та енергетикою. Вони чимось схожі на звичайні хатки й утворюють цілу вуличку.  Найвідомішим з них є «Божий камінь». Пройшовши босоніж Божими слідами, потрібно загадати бажання, яке, кажуть, обов’язково збудеться. А ще можна перевірити ступінь своєї грішності, спробувавши пролізти крізь щілину між Божим і Диявольським каменем. Праведники проходять легко, грішні – можуть застрягти). Саме тут, блукаючи поміж валунів, вкритих мохом - відчуваєш себе зовсім по-іншому, якось легко і спокійно на душі, кожен камінь розповідає свою історію! Тут ти ніби звільняєшся від усіх земних турбот і від усього негативу. Хочеться лише споглядати ліс, небо і кам'яні витвори. У цій казці хочеться забути про все і віддатися своїм почуттям: милуватися пейзажем, насолоджуватися спокоєм, торкнутися серцем тисячолітньої історії, пройти вузькою щілиною між частинами скелі, ступити босими ногами на Божий слід і загадати сокровенне бажання... А ще багато-багато фотографуватися, щоб потім, дивлячись на світлини, повертатися знову і знову в це фантастичне місце...

Орієнтовне прибуття до 23.00. Залежить від нашої організованості та стану дороги. Зупинка при в'їзді у місто та у кишеньці навпроти центрального автовокзалу. По місту зупинок не робимо.