Село Нагоряни є центром народного килимарства всієї Чернівецької області. Тут діє єдиний в області музей килимарства, початок якого сягає 30-х років ХХ століття. Тоді мешканець села Андрій Китайгородський відкрив у Нагорянах сукнобійню. Сьогодні оберегом садиби-музею є Вікторія Китайгородська, яка донесла скрізь все життя до наших днів багато таємниць створення узорчастих килимів. 

Першою великоформатною роботою майстрині став килим «Троянди й виноград», а всього вона є авторкою близько 200 робіт, більша частина з яких в різні часи експонувалася на багатьох колективних та персональних виставках. Географія цих виставок доволі широка: Чернівці, Львів, Пирогово, Москва, Ботошани (Румунія), Лодзь (Польща). У творчості пані Вікторії переважають квіткові та квітково-геометричні орнаменти, а протягом останнього часу – сюжетні композиції. Працює майстриня в техніці забираних ниток для багатоколірного малюнку та «на дротах» - для двоколірних зображень.

Єзуїтський Римсько-католицький костел - чудовий зразок буковинської неоготики. Монастирський комплекс із струнким костелом споруджено в кінці ХІХ століття завдяки клопотанням місіонерів Товариства Ісуса - спадкоємців ордена єзуїтів. Проєкт у найкращих традиціях готичних храмів Європи розробив професор Йозеф Ляйцнер. За радянських часів у костелі знаходився архів, а в монастирі - училище мистецтв. У 2010 році костел Найсвятішого Серця Ісуса повернули католицькій громаді Чернівців.

Розташований на другому та третьому поверхах розкішного історичного будинку в самому «серці» Чернівців. Будинок Чернівецького художнього музею — унікальна пам’ятка архітектури національного значення. Його споруджено в традиції віденської сецесії у стилі модерн для Буковинського ощадного банку. По головному фасаду виділений ризаліт з балконом на консолях та розкішним майоліковим панно над балконом.  образах 12 богів зображено 12 найважливіших провінцій імперії, які уособлювали її суть. На панно боги розташовані мальовничими групами згідно з основним принципом модерну: динамічна рівновага замість дзеркальної симетрії. Споруда має надзвичайно виразний інтер’єр. Вестибюль першого поверху прикрашають шість величних колон. На початку парадних сходів — два пілона, що завершуються чоловічим та жіночим погруддями на фігурних постаментах. 

Хіт української літератури “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького відгукується кожному українцю незалежно від епохи.

Якщо не у вашій родині, то точно серед знайомих знайдуться люди, подібні до героїв: суворі свекри, хамовита(або ж навпаки – дуже добра) невістка, сини, які грубо поводяться з батьками, бо “вже дорослі”.

А якщо за цією поведінкою стоїть дещо більше, ніж погорда? Наприклад, звиклість до старого світогляду, прагнення відстояти особисті кордони та бажання будувати власну сім’ю без втручання родичів?

Чи можливо, йдучи на компроміси, досягти миру в сім’ї? Чи навпаки – потрібно наполягати на своєму попри все? А може, лише всохла груша – останній шанс на мир в сім’ї Кайдашів?

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців – комплексі, спорудженому в 1864-1882 рр. як резиденція буковинських митрополитів за проектом відомого чеського архітектора Йосифа Главки. Роботи інтер’єрів виконані віденськими художниками К. Іобстом, І. Кляйном, чеським К. Свободою, буковинськими Е. Бучевським і Є. Максимовичем. Стиль будівель еклетичний з домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури.

Місто Чернівці – чарівне місто на заході України неподалік кордону з Румунією. За свою історію Чернівці перебували у складі декількох держав, місто є багатонаціональним, тут проживають і румуни, і молдовани, і євреї, і німці, проте українці на цій території завжди переважали. З 1991 року Чернівці є частиною незалежної України. Місто зберігає свій історичний вигляд і продовжує бути культурним, освітнім та економічним центром регіону. Чернівці приваблюють своєю унікальною архітектурою, історичною спадщиною та культурним різноманіттям, що робить це місто справжньою перлиною Буковини.

Чернівецький театр – це мрія з оксамиту і золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером. І все ж вони були запрошені на роботу в Чернівці лише після того, як були споруджені за їх проектами театри у Відні й Одесі.

За архітектурою та інтер’єром він не поступався перед віденським. Про це втілення мистецьких амбіцій чернівчан гарно висловився австрійський публіцист Г.Гайнцен: “Чернівецький театр – це мрія з оксамиту й золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером… Чернівецький театр – то пам”ятка обізнаним із культурою чернівчанам…”. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: великий Енріко Карузо, Федір Шаляпин, Соломія Крушельницька, Марія Бієшу, актор австрійської драми Моіссі. 

Якщо ви хотіли побувати всередині чернівецького театру, дізнатися про його історію, помилуватися розкішними інтер’єрами будівлі – то маєте таку можливість під час нашої театральної екскурсії.

Орієнтовне прибуття до 23.00. Залежить від нашої організованості та стану дороги. Зупинка на Водоканалі та у кишеньці навпроти центрального автовокзалу. По місту зупинок не робимо.