Експозиція музею розповідає про великого поляка, видатного англійського письменника та нашого земляка. Головною метою авторів, було не лише збирання матеріалів та представлення їх в музеї, але заохочення всіх відвідувачів зануритись (вперше, але не в останнє) в надзвичайний світ пригод, автора «Серця темряви». Життя і творчість неймовірної особистості представлена в трьох частинах. Перша охоплює раннє дитинство в Україні, важку долю дитини революційних засланців. У другій частині представлений нелегкий шлях реалізації мрії та розвиток морської кар’єри. Третя частина знайомить з літературною спадщиною Джозефа Конрада, його позицією у світі літератури та життя письменника у Великобританії. 

Метою створення та діяльності музею єврейства міста Бердичева є популяризація інформації про культуру та традиції єврейського народу серед широких мас суспільства, сприяння поширенню знань з історії Голокосту. Експонати для музею частково надала єврейська громада Бердичева, частково – мешканці міста. Музей складається з трьох кімнат. Перша присвячена побуту, культурі та релігії бердичівських євреїв. В експозиційних вітринах розміщені копії архівних документів, раритетні предмети (кінець ХV— початок ХХ століття), які розповідають про релігійні традиції єврейського народу. Також тут знаходяться побутові та господарські предмети — патефон, примус, рубель, ваги, горщики і ще багато інших предметів, які поступово виходять з ужитку нашого життя.

Музей створений не лише для євреїв. Його експозиції розраховані на сприйняття не євреями єврейської національної культури шляхом знайомства з раритетними експонатами, які відображають побут і релігію іудеїв. Музей представляє інтерес для представників різних національностей сучасної України — тих, хто любить і хоче знати історію рідного краю, хто хоче зрозуміти феномен єврейського народу.

Дивовижна, нині напівзруйнована триповерхова неоготична будівля з двома вежами була зведена польським магнатом Адольфом Грохольським в 1851 році.

Чудовий навіть у напіврозваленому стані, палац Терещенків у селі Червоне наче виринає із хащів. Ця будівля вражає не тільки розмірами, а й архітектурними рішеннями, а в одному з його приміщень є навіть театр! Палац будували на три поверхи, його форма – чотирикутник, але прикрашений трьома вежами. Ще дві так звані замкові вежі виконували ролі окремих павільйонів. Цікаво, що навіть конюшня та декілька споруд господарського призначення будувалися у тій же неоготичній стилістиці. Перлиною палацу були центральні сходи з особливого білого мармуру та бальна зала, прикрашена люстрами, що були зроблені з венеціанського кришталю. 

Космос і все, що з ним пов’язано - це те, що завжди викликало інтерес. У житомирському музеї космонавтики можна дізнатися більше про всесвіт.

Справжні шматочки метеорита, технічний зразок супутника, велетенський космічний корабель. В музеї показують один з унікальних експонатів:

Справжній космічний корабель «Союз 27». Вірніше те, що від нього залишилося після посадки на землю», - показує експонат старший науковий співробітник Національного музею космонавтики імені С. П. Корольова Олена Зосімович.

У музеї можна роздивлятися спускний апарат космічного корабля «Восток». А ще є макет «Лунохода-2».

Острів кохання – це штучний острів, створений у 70-х роках минулого століття. У 1984 – 1985 роках на ньому збудували дерев’яний будинок, який в народі називають «Будинком рибалки та мисливця». Згодом на острів проклали дерев’яний місток . Місцеві жителі кажуть, що в цій надзвичайній будівлі живе дух риболова, який покінчив своє життя самогубством через нерозділене кохання. Також ходить легенда, що в річці, яка оточує острівець, живуть лісові мавки. Розповідають, що вони тільки те й робили, що чекали кого б то заманити за собою на міль. Дім побудований з дерева, на якому виточені й розфарбовані візерунки. До острівця з будинку веде вузький дерев'яний міст, який, на жаль, в поганому стані. Двері будинку зачинені, тому всередину потрапити не вийде, але вигляд ззовні повністю це компенсує. Раніше острівець був улюбленим місцем рибаків і мисливців. Вони залишались там для перепочинку та схову під час дощу, аж поки острівець не став туристичним місцем та не набрав популярності.