Збір у кишеньці напроти центрального автовокзалу. Посадка в автобус. Старт о 6:30. Чекаємо 15 хвилин, не запізнюйтесь. По дорозі робитимемо санітарні зупинки.

На Вінниччині в селі Каташин, де чисте повітря, мальовничі краєвиди і безмежні простори, розташована сімейна молочна ферма «Villa Milk». Особливість підприємства в тому, що воно має завершений цикл виробництв – від вирощування кормів, утримання поголів’я молочного стада до переробки молочної сировини та виробництва кінцевого продукту споживання. Цікавим є і те, що  в процесі виробництва не обходиться без музики, на фермі для корів вмикають музику, це в свою чергу підвищує надої та впливає на зменшення стресу у тварин. Перебуваючи на фермі та не скуштувати свіжого молока? Гості «Villa Milk» мають змогу продегустувати всю лінійку молочної продукції. Відвідати гостину «Villa Milk» потрібно, щоб відчути неймовірний смак їжі з екологічно чистих, натуральних інгредієнтів. Також на території виробничого комплексу «Villa Milk» розташована фірмова крамниця, де можна придбати свіжу продукцію.

Музей-садиба Миколи Дмитровича Леонтовича – музей «Щедрик» – це дім легендарної мелодії, яка стала символом Різдва у всьому світі. Микола Дмитрович жив у цій квартирі з 1908 по 1921 рік. В цей час композитор працював викладачем співу в єпархіальному жіночому училищі. Атмосфера музею передає дух того часу. Було збережено інтер'єр кімнат і особисті речі Леонтовича. Затишна, домашня обстановка повністю занурює у світ композитора. На робочому столі лежать незакінчені твори з позначками на нотному стані; улюблене фортепіано, яке Леонтович самостійно налаштовував за допомогою камертона. В кутку однієї з кімнат стоїть диван, на якому любив відпочивати композитор, занурюючись у свої фантазії. Працівники музею створили таку атмосферу, що, здається, господар квартири кудись вийшов і ось-ось повернеться додому, сяде за піаніно і зіграє для нас одне з своїх творів. Стіни квартири прикрашають фотографії, які висвітлюють найяскравіші моменти з життя Миколи Дмитровича.

Тульчин - це мале містечко має величезну історію, яка виходить далеко за межі України. Перші згадки про місто відносяться до 1607 року. Це невелике містечко має велике історичне минуле. Воно встигло побувати під владою Речі Посполитої, Османської імперії, Російської імперії. Але коли власниками міста стала родина Потоцьких, Тульчин переживав відродження. Історичний центр міста прикрашає палац Потоцьких. Його ще називають Подільським Версалем та Верхнім палацом. У палаці розташовувались: театр, манеж, бібліотека, картинна галерея, турецькі лазні, велика оранжерея, ландшафтний парк. Але, на жаль, на початку 20 століття все було зруйновано і перебудовано. У 1975 році палац Потоцьких почали відновлювати, проте реставрація триває й досі. Під самим палацом є розгалужена система підземних ходів, які ведуть до інших об'єктів Тульчина. Нині у колишній резиденції розташоване Тульчинське училище культури; Є ще один палац Потоцьких – Малий. Зараз у приміщенні палацу функціонує ветеринарне училище; Неподалік від головного палацу розташований колишній Домініканський костел, побудований на кошти Потоцького. У Домініканському соборі Потоцький вінчався з Софією Вітт, для якої граф заклав величезний та чудовий парк «Софіївка»; Ще одна святиня Тульчина – Успенська церква, збудована у 1789 році. Цей храм дивом вцілів після двох світових воєн, проте не встояв перед радянською владою; Ще одне цікаве місце – будинок Сваричевського, який був особистим юристом Софії Потоцької. Фасад садиби досі прикрашає герб родини Потоцьких. Зараз у будинку Сваричевського розташована дитяча музична школа імені Леонтовича. Сам Микола Дмитрович також колись працював у цьому приміщенні.

У місті Тульчин на Вінниччині колишній військовий відкрив музей- аптеку. Експозиція нараховує більше 600 експонатів, найстарший із них датується 1862 роком. Збирали виставку із приватних колекцій, чимало тут і подарунків. Ідея створення закладу належить лікарю, краєзнавцю, військовому у відставці Івану Зелюку. Під час реконструкції однієї із аптек у селі Кирнасівка Тульчинського району виявили на глибині двох метрів старовинні товкачики, ступки, пляшечки, грязьові банки чи уламки лікарського посуду. Приміщення, у якому знаходиться музей часів Потоцьких є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Місто Немирів засноване у 1506 році  та  відоме такими видатними історичними пам'ятками як Палац графині Щербатової та Церква Святої Трійці. Сама ж місцевість відома з більш давніх часів – тут мешкали трипільці і скіфи. Останні залишили по собі Немирівське городище, яке відноситься до 7 чудес Вінничини і розкинуте на території 100 гектарів. Найвизначнішою пам’яткою Немирова і візиткою справедливо вважається палац княгині Щербатової, де зараз розташований санаторій «Авангард». Садибі притаманні ті ж риси, що і Софіївському парку на Черкащині. Брацлавський млин – пам’ятка національного значення, що є унікальним зразком промислової архітектури кінця 19 – початку 20 століття. Будівля виконана у «празькому стилі», з правої сторони знаходиться електростанція. Немирівська чоловіча гімназія стилістично належить до пізнього класицизму, у 1957 році тут було відкрито літературний музей Марка Вовчка, яка протягом певного часу мешкала у місті.

Орієнтовне прибуття до 21:30. Залежить від нашої організованості та стану дороги. Зупинка при в'їзді в місто та у кишеньці навпроти центрального автовокзалу. По місту зупинок не робимо.