Хотинська фортеця століттями слугувала щитом на шляху ворожих загарбників. Так звана арена найбільших бойових подій та вирішальних військових конфліктів. Найбажаніший шматок землі для могутніх самодержавців та причина розбрату між найщирішими союзниками. Недаремно назва міста «Хотин» походить від слова «хотіти», «бажати». І доля складалася так, що у різні часи фортеця ставала воєнним трофеєм то християн, то мусульман. Кожна із культур залишила свій слід в літописі замку. Мабуть, з Божого благословення на цьому місці досі непорушно видніється в далечині кам'ний лицар з могутніми плечима, за якими трагічна історія багата на всілякі події.

Музей являє собою хату місцевої майстрині Вікторії Китайгородської. Вишивку, прядіння ниток з конопель та вовни, ткацтво полотна, рушників, скатертин та килимів - традиційні для Кельменеччини види декоративно-ужиткового мистецтва - опанувала ще з дитинства. Вже з 12-ти років Вікторія почала ткати і вже через пару років вона отримала замовлення навіть з інших сіл.

Вони виникли внаслідок руйнування природними процесами центральної гряди Товтр – решток коралового бар’єрного рифу давнього Сарматського моря, води якого плескались на цьому місці 12–10 мільйонів років тому. Серед нагромадження скель виділяються три з «людськими» назвами: «Дід», «Баба» та «Внучка». З ними пов’язана легенда про сумну історію кохання багатої вродливої дівчини з Нагорян та бідного сільського хлопця. Як і водилося, батьки дівчини були проти такого шлюбу, тим більш, що до красуні сватався господар Нагорян. Щоб позбутися суперника, багатій відправив коханого дівчини на небезпечну роботу – сплавляти ліс по Дністру, де він загинув. Дівчина ж покінчила із собою, кинувшись у річку зі скелі.

Орієнтовне прибуття до 23:00. Залежить від нашої організованості та стану дороги. Зупинка на західному автовокзалі та у кишеньці навпроти центрального автовокзалу. По місту зупинок не робимо.