Батурин - місто козацької слави та величі, розквіту та занепаду гетьманщини, резиденція п'яти гетьманів України. Тут знаходиться Цитадель фортеці – місце козацької слави і горя. Стіни  вцілілого з тих часів будинку Генерального суду зберігають історію забороненого кохання гетьмана Івана Мазепи та юної Мотрі Кочубей. У Батурині доживав віку останній Гетьман України – Кирило Розумовський. Вражає також особливою  красою Палац Кирила Розумовського.

Пам'ятне – село у Ніжинському районі, а до 1947 – хутір при залізничній станції Крути. Саме тут відбувся трагічний і водночас героїчний  для історії України «Бій під Крутами». Бій, який тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 500-600 вояків.

Ніжин, після Чернігова, найбільше місто Чернігівської області. Згадки про місто датуються 1078 роком. У  ХVII столітті Ніжин одне із найбільш значних осередків козацтва на Лівобережжі, було центром великого козацького полку (10 тисяч козаків) і брало активну участь у Визвольній війні. Саме в Ніжині відбулася  подія, яка мала важливе історичне значення для всієї України – Чорна рада. Ніжинська Чорна рада була найбільш відомою з усіх. ЇЇ перебіг  прекрасно висвітлив у своєму романі Пантелеймон Куліш. В Ніжині почав своє навчання та творчий шлях письменник Микола Гоголь.

Седнів – це старовинне козацьке містечко, яке знаходиться на берегах річки Снов, що на Чернігівщині. Місто з майже тисячолітньою історією, а тому багате на цікаві місця. Тут можна побачити й залишки камінного древнього валу, який був укріпленням для міста, Успенську церкву  з дзвіницею, яка побудована в ХІХ столітті, Воскресенську церкву, Георгіївську церкву, в якій знімали одну зі сцен відомого фільму «Вій» за мотивами твору Миколи Гоголя. Про яскраві часи козацтва у Седневі нагадує Кам'яниця та садиба Лизогубів, яка оточена великим парком.

Чернігів у часи Середньовіччя - одне з головних міст Київської Русі та, за оцінками істориків, одне з найбільших міст тогочасної Європи, столиця Чернігівського князівства, до володінь якого належали, зокрема Кубань, Керченський півострів, Муром, Рязань і частина нинішнього Підмосков'я. Місто має надзвичайну історію, воно пережило і набіги монголо-татар після, яких було зруйноване та занепало, згодом входило до складу Речі Посполитої,а за козацької держави Богдана Хмельницького стало головним містом Чернігівського полку. Завдяки діяльності чернігівських архієпископів Лазара Барановича й Іоанна Максимовича та підтримці гетьмана Івана Мазепи, Чернігів перетворився на один із найзначніших осередків освіти й культури в Україні. У місті, зокрема, діяв Чернігівський колегіум - перший вищий навчальний заклад на території Лівобережної України. Чернігів славиться своїми пам'ятками часів Русі та Гетьманщини. Видатний історик Михайло Грушевський називав його «українською Равенною», порівнюючи з містом у Італії, відомим своїми стародавніми пам'ятками. Історичний центр Чернігова є кандидатом на внесення до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.