Вилітаємо з Польщі Польщі або Румунії (будемо обирати найкращий рейс на момент купівлі).до Ріо-де-Жанейро – назустріч пригодам, океану і самбі. Попереду переліт, а вже завтра будемо вдихати тепле бразильське повітря.

Прилітаємо в сонячне, яскраве Ріо-де-Жанейро. Вже з ілюмінатора видно пляжі, пальми і гори, а на виході з аеропорту нас огортає тепле повітря Бразилії. Після перельоту їдемо в наш готель, заселяємось і маємо час трохи відпочити. А ввечері – перша зустріч із океаном. Йдемо на прогулянку вздовж Копакабани чи Іпанеми, слухаємо шум хвиль, дивимось, як сонце сідає в воду, і потроху звикаємо до думки: ми в Ріо! Попереду – стільки всього.

Сьогодні – знайомство з головними символами міста. Піднімемось до всесвітньо відомої статуї Христа-Спасителя, яка розкинула руки над Ріо. Звідти відкривається вид, що перехоплює подих: гори, океан, пляжі й кольорові райони міста – усе як на долоні. Потім – ще одна панорама: гора Цукрова Голова. Піднімемось канатною дорогою, і от ми знову над Ріо, тільки вже з іншого боку. А після цього заглянемо до історичного центру: арки Акведука Лапа, яскраві Сходи Селарона, незвичний сучасний собор. Це Ріо – яскраве, контрастне, таке, яке вже сьогодні закохає в себе кожного.

Сьогодні ми відкриємо ще один бік Ріо – зелений і спокійний. Вирушаємо до національного парку Тіжука – це найбільший тропічний ліс у світі, що розташувався просто в межах мегаполісу. Прогуляємось під високими деревами, послухаємо, як шумить джунглева зелень, і, можливо, зустрінемо пустотливих мавпочок.
Після лісу – Ботанічний сад. Тут усе трохи доглянутіше, але не менш чарівно: стрункі пальмові алеї, екзотичні квіти, і повітря, насичене ароматами тропіків.
А на завершення – океан. Відпочинемо на одному з найвідоміших пляжів світу – Іпанема або Леблон. Там можна просто полежати під сонцем, скупатися чи взяти кокосову воду й дивитись, як хвилі накочуються на берег. Ідеальне завершення дня.

Сьогодні подивимось на Ріо з нового ракурсу – з води. Вирушаємо у круїз затокою Гуанабара: з палуби відкриються краєвиди, які не побачиш з берега. Гори, пляжі, човники місцевих рибалок, та знайомі вже силуети Христа і Цукрової Голови – тільки тепер на тлі океану.
Після водної прогулянки вирушаємо в район Санта-Тереза. Тут усе інакше: вузенькі вулички, старовинні трамвайчики, яскраві мурали на стінах і затишні кафе, де хочеться засидітись із чашкою кави або келихом кайпіріньї. Це місце, де мистецтво буквально на кожному кроці, а життя тече повільніше.
Увечері, для тих, хто хоче ще більше зануритись у ритм Бразилії, – репетиція у самба-школі. Тут можна побачити, як готуються до великого Карнавалу, відчути цей драйв і, можливо, зробити кілька перших кроків у самбі.

Сьогодні той день, заради якого щороку сюди з’їжджаються люди з усього світу – стартує Карнавал! Ріо вибухає кольорами, музикою, блискітками, костюмами й танцями. У кожному кварталі – свій маленький карнавал, це так звані «блокос» – вуличні паради, де всі співають, танцюють, обіймаються й просто радіють життю.
Можна пірнути у вир вуличних святкувань або, за бажанням, ввечері піти на Самбодром – там усе як у кіно: яскраві платформи, костюми з пір’ям, ідеальні рухи танцівників і тисячі глядачів, які не можуть всидіти на місці. Тут Карнавал у своїй найгучнішій, найрозкішнішій версії.
Але де б ми сьогодні не були – цей день запам’ятається назавжди. Бо коли Ріо танцює, здається, що танцює весь світ.

Цей день познайомить нас із дуже різними сторонами міста. Зранку – фавели. Разом із місцевим гідом ми прогуляємося вулицями, де живе справжнє Ріо. Тут немає туристичного лиску, зате є щирі люди, діти, що грають у футбол, і життя, яке кипить у кожному дворі. Це зовсім інший Ріо – контрастний, іноді непростий, але такий справжній. І важливо побачити його саме таким.
А ввечері – ще одна магія. Пляж Арпоадор – місце, де океан зустрічає сонце. Люди тут збираються просто, щоб разом подивитись, як воно сідає за горизонт. А коли останній промінь зникає в хвилях, усі аплодують. Просто так – сонцю, життю, цьому дню. І ти аплодуєш разом із ними. Бо Ріо – саме таке.

Сьогодні ми вирушимо туди, де час ніби зупинився, – на острів Ілья-Гранде. Тут немає машин, тільки вузенькі стежки, пальми, бірюзова вода і пляжі, які здаються намальованими.
На кораблику обійдемо найкрасивіші бухти острова, будемо плавати у прозорих хвилях, грітись на сонці й просто насолоджуватись цим спокоєм. Хтось пірнатиме з маскою, хтось лежатиме в тіні пальм, а хтось просто дивитиметься, як човни погойдуються на воді.
Це буде день, коли нікуди не треба поспішати. Лише море, сонце і щастя бути тут. Увечері повертаємось у Ріо – засмаглі, солоні й трохи закохані у цей острів.

Після насичених днів саме час трохи розслабитись. Для тих, хто залишається в Ріо, – неквапливий пляжний день. Копакабана, Іпанема чи, може, вже улюблений куточок на Арпоадорі? Свіжий сік, фрукти, солоний вітер – сьогодні ніхто нікуди не поспішає.
А частина групи сьогодні вирушить у справжню пригоду. Ввечері переліт до Манауса – воріт у Амазонію. Заселимось у готель, наберемось сил, щоб уже завтра почати відкривати світ, де правлять джунглі, річки й дика природа.

Сьогодні ми прокидаємось у місці, яке багато хто бачив лише у фільмах чи на картинках – у самому серці Амазонії. Ранок почнеться з човнової прогулянки річкою, що тут є справжньою дорогою життя. Навколо – густі джунглі, звуки птахів, хлюпіт води, і це те, що словами важко описати – це треба відчути.
Пізніше нас чекає незвичайний досвід – риболовля на піраній. Спокійно, пальців не відкусять, але адреналін буде! А ще, якщо пощастить, побачимо рожевих дельфінів – ніби казкових створінь, які живуть тільки тут, у водах Амазонки.
Завершимо день вечерею у лоджі, серед звуків джунглів, з відчуттям, що ми потрапили у зовсім інший світ. І нам у ньому добре.

Сьогодні ми вирушимо туди, де прокидається Амазонія – у самі джунглі. Ранковий похід стежками тропічного лісу: навколо густе сплетіння ліан, велетенські дерева, невідомі звуки, а повітря наповнене вологою і життям. Тут все по-іншому: природа вміє бути і чарівною, і непередбачуваною водночас.
Потім нас чекає зустріч із місцевими жителями – людьми, які живуть у цих краях уже багато поколінь. Вони покажуть, як у джунглях знаходити їжу, лікуватися рослинами та будувати свої будинки. Це прості, відкриті люди, у яких є чому повчитись – перш за все, вмінню жити в гармонії з природою.
Увечері повертаємось у Манаус. Після двох днів у джунглях здається, що цивілізація – це вже щось нове і незвичне. Відпочиваємо, переварюємо враження. І ловимо себе на думці, що Амазонія вже назавжди залишилась у серці.

Після джунглів – знову океан. Вранці вилітаємо з Манауса назад у Ріо. Заселяємось у знайомий готель, перевдягнемося у щось легке – і можна знову на пляж. Після духмяної Амазонії солоний вітер океану відчувається якось по-новому. Сік із маракуї, теплий пісок, хвилі, які котяться до ніг – наче повертаємось додому.
А для тих, хто ще не готовий зупинятись, увечері починається наступна пригода. Переліт до Фос-ду-Ігуасу – міста, біля якого природа створила одне зі своїх найбільших чудес. Заселяємось у готель, а вже завтра – водоспади, які неможливо забути.

Сьогодні день, коли природа покаже свою силу і красу. Ми вирушаємо до водоспадів Ігуасу – тих самих, які бачиш на фото й думаєш: «Невже це реально?» Реально. І ще краще.
Спочатку побачимо бразильську сторону – тут відкриваються панорамні краєвиди, які захоплюють дух. Вода з гуркотом падає вниз, бризки сяють у повітрі, а веселка ніби зависає над річкою. Неможливо відірвати очей. Відчуваєш, як дрібні краплі торкаються обличчя – і це щось більше, ніж просто вода. Це стихія.
Ввечері повертаємось у готель, і ще довго в голові шумітимуть ці водоспади. Бо як побачив Ігуасу – вже не забудеш ніколи.

Сьогодні ми підійдемо ще ближче до стихії – вирушаємо на аргентинську сторону Ігуасу. Тут все інакше: не милуєшся здалеку, а йдеш прямо над потоками води, стоїш на мостиках, де бризки розлітаються в обличчя, а шум такий, що не чути власних думок.
Кульмінація – «Горло Диявола». Це місце, де вода падає в прірву з такою силою, що аж захоплює дух. Стоїш, дивишся – і відчуваєш себе маленькою краплинкою в цьому величезному світі.
Ввечері повертаємось у Ріо. Від водоспадів – знову до океану. Заселяємось у готель, ділимося враженнями й уже починаємо сумувати, що ця подорож наближається до завершення. Але поки ми ще тут. І Ріо чекає на нас.

Настав день, коли пора прощатися. Збираємо валізи, востаннє вдихаємо солоне повітря Ріо, кидаємо погляд на океан – і їдемо в аеропорт.
Попереду переліт додому, а в голові – яскраві картинки цих днів: шум водоспадів, рожеві дельфіни, тропічний ліс, самба, заходи сонця на пляжі. У кожного тепер є своя Бразилія – сонячна, гучна, жива, така, що залишиться в серці назавжди.
А головне – ми точно знаємо, що це не прощання. Це – «до зустрічі». Бо після такої подорожі сюди захочеться повернутись ще.