Політ займе 2.5 години. У зв'язку зі зміною часових поясів прилітаємо о 16:10

Прогнозоване прибуття в аеропорт Звартноц. Переїзд до Єревану. Поселення в готель.

Вечір знайомств за вечерею в ресторані. 

Сніданок. Екскурсія містом. Переїзд та відвідування Ечміадзіну та храму Зварноц. Екскурсія в музеї вірменського килима та обід. Відвідання музею Параджанова. Вільний час.

 Ечміадзінський кафедральний собор та розташовані навколо нього храми і монастирський комплекс є частиною Всесвітньої спадщини людства. Саме тут, за переказами, на початку IV століття велінням першого вірменського царя-християнина Трдата III був побудований храм на місці, яке йому вказав Ісус Христос. Будувався і перебудовувався він протягом всього Середньовіччя, на стіни були нанесені фрески і розписи. Під час екскурсії до Ечміадзинського собору - головного храму Вірменської апостольської церкви - можна відвідати скарбницю, де зберігаються літописи і старовинні книги, а також Спис Долі - наконечник списа римлянина Лонгіна, яким був пронизаний Ісус на хресті.

Зварноц - "Храм пильнуючих ангелів" Вважається, що храм був побудований вірменським зодчим Ованнес в епоху двадцятирічного правління католікоса Нерсес III Будівельника, який і освятив храм на честь св. Григорія Просвітителя. Історики припускають, що на церемонії освячення храму був присутній візантійський імператор Костянтин III. Назву «Звартноц» («Храм пильнуючих ангелів») дав йому вірменський історик Себеос, що жив у VII ст. Зверху донизу храм був прикрашений чудовим кам'яним різьбленням. Його стіни підкреслювала мозаїка: майстерно виконана виноградна лоза та гілки гранату, що являла собою геометричний візерунок найтоншої роботи. Серед творів каменерізів, що прикрашали Звартноц, виділяються скульптурні поясні зображення людей - ціла портретна галерея, яка дає уявлення про те, як виглядали люди, які жили в середньовічній Вірменії. Храм і археологічна територія навколо нього включені в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Музей килимів «Мегерян Карпет» вважається кращим заводом, на якому виготовляють килими з національною символікою Вірменії і характерним для цієї країни дизайном. Музей «Мегерян Карпет» дивує відвідувачів старовинними рідкісними килимами, яких тут більше п'ятдесяти. Перлиною колекції є килим XVII століття, що зберігся у відмінному стані. Під час екскурсії можна зрозуміти, наскільки важливою частиною вірменського побуту є ці ткані вироби. У давні часи вони не тільки виконували звичні на сьогоднішній день функції, а й нерідко служили завісами для дверних прорізів і письменами, приховуючи в своїх орнаментах таємні послання. У дівчат, незнайомих з премудростями килимарства, було набагато менше шансів вийти заміж, ніж у вмілих майстринь.

Музей Сергія Параджанова  Геніальний фільм "Тіні забутих предків" відомий на увесь світ. Фільм зняв видатний український режисер, великий син грузинського та вірменського народу Сергій Параджанов. Тож, будучи в Єревані, не побувати в його музеї просто не можна. Він казав так: "У мене три батьківщини. Я народився в Грузії, працював в Україні та помру у Вірменії". Народившись в Тбілісі у вірменській сім'ї Сергій Йосипович не проживав у Вірменії, але всю свою творчу спадщину (малюнки, колажі, інсталяції, кераміку, асамбляжі, ескізи до фільмів) він залишив батьківщині своїх пращурів. У 1991 році, через рік після смерті художника, був відкритий Музей С. Параджанова, який представляє відвідувачам інтер'єр тбіліського будинку, особисті речі Параджанова, понад 600 його художніх робіт і все те, що відкриває нам Сергія Йосиповича як рідкісну людину з неповторною індивідуальністю, його минуле, непростий життєвий і творчий шлях. 

Сніданок. Виїзд

Монастир був заснований приблизно в XII ст. на місці старих будівель. У перекладі з вірменського назва означає "Новий монастир". Основна будівля комплексу - двоповерхова церква Сурб Аствацацин була побудована князем Буртеле як родова усипальниця. У зв'язку з цим вона отримала другу назву "Буртелашен". Особливо привертають увагу незвичайні вузькі сходи, які ведуть до входу в молитовню. Нижня частина являє собою усипальницю. Барельєфи над дверима виконані самим Моміком.

Село Арені відоме своїми традиціями виноробства. Завдяки 300 сонячним дням на рік, високій температурі влітку та родючому грунту в плодах накопичується велика кількість глюкози. На дегустації у невеликій сімейній виноробні ми матимемо можливість скуштувати вина різного ступеня витримки, серед яких виноградні, айвові, абрикосові, гранатові, а також фруктову горілку та абрикосовий коньяк. На виноробні у нас запланований обід та дегустація

Монастир Хор Вірап знаходиться поблизу кордону Вірменії та Туреччини, за 40 км від Єревана. Монастир побудований на тому місці, де в III столітті розташовувалася в'язниця. У темниці царської в'язниці протягом 13 років був ув'язнений Григорій Просвітитель, перший католікос усіх вірмен та засновник Вірменської церкви. В ясну погоду з оглядових майданчиків відкривається незабутній вид на гору Арарат.

Діліжан – чарівне гірське містечко, яке особливо приваблює навесні своєю спокійною атмосферою та затишком. В оточенні лісів національного парку, це місце повільних прогулянок, теплих кав’ярень з видом на гори та знайомство з культурною спадщиною. Ідеальне місце, щоб насолодитися весяною казкою.

Агарцин – це старовинний вірменський монастирський комплекс, прихований серед густих лісів Діліжанського національного парку. Побудований у X-XIII століттях, він вражає своєю архітектурною гармонією та духовною атмосферою. Взимку Агарцин виглядає особливо чарівно: його кам’яні будівлі контрастують із засніженими схилами, створюючи казковий пейзаж. Це місце, де природа та історія переплітаються, даруючи спокій і натхнення.

Зупинимось на обід на місцевому фуд-корті. Поласуємо локальними смаколиками.

Озеро Севан і Севанаванк – одні з найвідоміших символів Вірменії. Озеро Севан – найбільше високогірне озеро Кавказу, яке весною вражає своєю спокійною красою, кришталево чистою водою і величним пейзажем снігових гір навколо. Севанаванк – старовинний монастир IX століття, розташований на півострові, який колись був островом. Його чорні туфові церкви гармонійно доповнюють навколишню природу, а з висоти відкривається приголомшливий краєвид на безкраї простори озера. Навесні це місце зачаровує своєю тишею та величчю.

Вільний час на прогулянки містом та відвідування закладів.

Єреванський Вернісаж — це місце, де в кожному творі мистецтва та ремеслі оживає вірменська культура. На цій популярній ярмарці під відкритим небом можна знайти все: від килимів ручної роботи та ювелірних прикрас до кераміки й унікальних картин. Вернісаж об'єднує майстрів з усієї країни, які пропонують вироби, що зберігають дух і традиції Вірменії. Це не просто ярмарок — це подорож у історію та культуру, наповнена зустрічами з місцевими художниками й ремісниками.

Перші будівлі тут були зведені ще у IV столітті до н. е. Назва Гегардаванк перекладається як «Монастир списа»: за легендою, тут зберігався спис, яким був пронизаний Христос, коли був розіп'ятий на хресті. Примітний Гегард не тільки своїми святинями, а й дивовижною архітектурою і природою. Більш того - і монастирський комплекс, і кручі ущелини річки Гохт, де він розташований, включені до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО - спробуйте уявити масштаб Лаври! А все тому, що частина храмів Гегард повністю видовбані всередині скель, інші складаються з обнесених стінами приміщень, кімнати яких розташовані глибоко всередині скелі. Є на території і численні вирізані в кам'яних стінах хачкари - вірменські пам'ятні стели з хрестами.

Він був споруджений в еллінському стилі у І столітті вірменським царем Трдатом I і присвячений богу Сонця Митрі. Про що свідчить напис на грецькій мові, виявлений в руїнах храму. Треба сказати, правителі Вірменії дуже любили це місце - як за відмінне неприступне розташування, так і завдяки приголомшливому клімату.  Протягом багатьох років Гарні був офіційною літньою резиденцією царів. Пізніше храм залишився цілий, навіть незважаючи на прийняття Вірменією християнства у 301 році. Сьогодні тут можна побачити залишки фортеці і царського палацу з елліністичною мозаїкою, а також баню III століття. 

Об'єкт являє собою ущелину, скелі якого складаються з величезних базальтових стовпів, що нависають над землею на висоті близько 50 метрів.  Їх особлива форма у вигляді шестикутників і вертикальне розташування дуже нагадують труби органу, в зв'язку з чим пам'ятник отримав кілька назв - «Кам'яний орган», «Базальтовий орган», але більше відомий як «Симфонія каменів».  Також деякі туристи порівнюють стовпи з олівцями.

Орієнтоване повернення до міста. Вільний час.  

Дегустація на заводі "Арарат" - практично такий же символ столиці Вірменії, як і гора Арарат.  В його підвалах зберігається величезний запас дорогоцінних коньячних спиртів, багато з яких залили в бочки ще в XIX столітті. Тільки тут, і до цього дня, виробляють легендарні вірменські коньяки під товарним знаком "Арарат". Арарат - один із найвідоміших і популярних вірменських коньяків, як у Вірменії, так і в усьому світі. Особливий смак цього дорогоцінного напою народжується завдяки унікальному мікроклімату Араратської долини, ендемічним сортам винограду і ласкавому сонцю Вірменії. Тому не дивно, що у нього так багато друзів і шанувальників. Запрошуємо разом з нами познайомитись з історією та процесом виготовлення коньяків Арарат. 

Завітаємо на ринок, де на нас чекає великий вибір сухофруктів та вірменських національних солодощів. Відвідування ринку — найкращий спосіб відчути культуру нової країни. Наприкінці ми завітаємо на ринок Гум, де важливі не лише покупки, а й спілкування, аромати та смаки. Вірменські продавчині щедро пригощають відвідувачів, і відмовитися від їхньої гостинності непросто. На ринку Гум можна знайти сухофрукти, солодощі з фруктів і горіхів, бастурму, суджух, сири, овочі та фрукти.