Закарпаття 4 дні з харчуванням.

Стартуємо з 1 платформи центрального автовокзалу м.Вінниця!

Приїздимо до Закарпаття та снідаємо у бістро на Перевалі!

Реабілітаційний центр бурого ведмедя — це місце, де тварини нарешті повертають собі свободу, спокій і життя без страждань. Тут мешкають ведмеді, яких врятували з цирків, приватних звіринців, ресторанів чи місць, де вони роками жили у вузьких клітках. У центрі вони проходять довгу реабілітацію, вчаться знову ходити по м’якій землі, плавати, копати, гратися та просто бути ведмедями — так, як задумала природа.

Екопарк “Долина Вовків” — це місце, де природа звучить голосніше за міський шум, а зустріч із дикими тваринами дарує справжні емоції. Тут, серед гірських схилів і густих лісів, живуть вовки, які на свободі пересуваються великими просторами, а не сидять у тісних клітках.
В екопарку ви відчуєте себе частиною дикої природи: дихатимете чистим повітрям, спостерігатимете за тваринами зблизька та слухатимете історії про їх порятунок, догляд і особливий характер кожного вихованця. Поруч бродять олені й лані, а навколо — абсолютний спокій, який приносить внутрішню рівновагу.

Прогулянка до озера Синевир — це мить, коли ти залишаєш міську метушню позаду й потрапляєш у справжню казку Карпат. Дорога проходить через високі смерекові ліси, де пахне хвоя, вологе повітря прозоре, а тиша така, що чуєш власні кроки. Прогулянка легка та надзвичайно приємна: стежка рівна, мальовнича, а навколо — суцільна зелена симфонія природи. Синевир з’являється раптово — немов величезне дзеркало серед гір. Його ще називають «Морським оком Карпат», і коли бачиш цю глибоку синяву, справді відчуваєш магію. Озеро оточене лісами, вода чиста й тиха, а посередині — знаменита маленька острівна “зіниця”, яка робить краєвид ще більш унікальним.Синевир — це одна з тих локацій, де мандрівка перетворюється на маленьку пригоду: красива, легка, щира. І вона точно залишить у пам’яті самі теплі відчуття.

Відвідаємо місце, куди заходиш не просто поїсти, а щоб відчути справжню закарпатську гостинність. Тут пахне дровами, свіжою бринзою, гарячим бограчем і домашнім теплом. Дерев’яні стіни, гуцульський колорит, жива атмосфера — усе працює на те, щоб мандрівник відчув себе своїм серед своїх. Страви тут — окрема історія. Щедрі порції, традиційні рецепти, той самий смак, який передають з покоління в покоління. Бограч, банош, гурка, грибна юшка, м’ясо з печі — усе подають так, що хочеться фотографувати і пробувати одночасно. А “деца” вдячності від Цімбора — це маленький символ дружби, якого не забуваєш.

Прокидаємося снідаємо та маємо вільний день для відпочинку на курорті.

Шипіт взимку — це окреме мистецтво. Частина води змерзає у крижані скульптури, а потужний струмінь продовжує падати вниз, створюючи фантастичний контраст. Сотні брил льоду, синюваті тіні, легкий туман від води — виглядає так, ніби природа власноруч зробила зимову інсталяцію. Біля водоспаду завжди хочеться затриматися: зробити фото, глибоко вдихнути цю чисту прохолоду, просто послухати шум, який заспокоює краще за будь-яку медитацію. Звідси не хочеться йти — зимовий Шипіт дарує ті емоції, які залишаються з тобою надовго.

Покатушки на джипах на гору Гимба — це пригода, яка змушує серце битися швидше й дарує ті емоції, що запам’ятовуються надовго. Дорога починається з легкого підйому, але дуже швидко перетворюється на справжній екстрим: круті схили, ямки, каміння, різкі повороти та неймовірні панорами навколо. Могутні джипи впевнено деруться вгору, підстрибуючи на нерівностях, а ви в цей момент тільки смієтесь, тримаєтесь за ручки й кайфуєте від драйву. Це саме та мандрівка, де дорога стає не менш цікавою, ніж пункт призначення. І ось — ви на Гимбі. Звідси Карпати видно як на долоні: хребти тягнуться до горизонту, вітер освіжає, а краєвид настільки величний, що хочеться просто мовчати й дивитися. Саме заради цього моменту сюди і приїжджають. Можна зробити круті фото, випити гарячого чаю, прогулятися вершинами чи просто насолодитися тишею гір. Після такої пригоди враження тримають ще довго — і емоції, і сміх, і трішки адреналіну.

Вільний час на відвідування сувенірного риночку. Час зробити багато фото та просто гарно відпочити.

Усі бажаючі справжні Закарпатські відвідуємо чани та сауну

Косино – місце, де забуваєш про все! Як тільки занурюєшся у теплу термальну воду Косина — здається, що час зупиняється. Гаряча мінеральна вода огортає тіло, навколо зелень, сонце, запах кави з літнього кафе, а десь поруч сміються люди, які так само, як і ти, просто кайфують від життя. Це не просто басейни — це рай для тіла й душі. Тут легко забути про втому, міську метушню та навіть телефон (ну хіба що для фото, бо пейзажі – космос!). А після купання — закарпатський бограч, келих місцевого вина й тиша, яку перериває лише дзюрчання води. Косино – це місце, куди хочеться повертатися знову і знову.

Бажаючі відвідуємо гостину у Порядному Газді. Уяви собі ґазду, що зустрічає гостей так, ніби то давно загублена рідня нарешті повернулася додому. В його очах грає доброта, а вус підкручується сам собою, коли він ставить перед тобою пивний кухоль, де пінка пухка, мов хмара над полониною. Пиво тут не просто напій. Воно розповідає історії: про сонце, що гріло ячмінь; про гіркий хміль, що бачив Карпати зі стрімких схилів; про руки, які з любов’ю зварили цей бурштиновий скарб. А смаколики... Начебто самі просяться на стіл. Сир, з якого, здається, ще вчора доїли корівку. Ковбаски, що пахнуть димом, ніби взяли з собою частинку ватри. Мед, солодкий та густий, як вечір у горах. І коли ти вже зовсім забув про клопоти міста, ґазда запрошує на обід. Такий, що аж душа усміхається. Вареники пухкенькі, борщ з ароматом любові і традиції, банош ніжний, мов світанок над полониною. Тут кожен кусень смакує як пригода, кожен ковток гріє серце, і ти раптом розумієш: гостинність у цих краях не в словах, а в тому, що тебе годують так, наче завтра ти знову повернешся додому.

Снідаємо та виселяємося з готелю

Аквапарк «Карпатія» — це сучасний водний комплекс.Тут є басейни, гірки, SPA-зони, відкриті купальні — і для дорослих, і для дітей. Тут можна верещати від захвату на гірках, плисти лінивою річкою, відчувати себе морською зіркою у хвильовому басейні або ж просто зникнути в релакс-зоні, де вода тепла, мов обійми. Дітям тут рай, а дорослі відкривають у собі тих самих дітей, які давно хотіли погратись, але не казали вголос. Ми будемо сміятись, плескатись, змагатись, хто швидше скотиться із гірки, і ловити ту саму мить, коли вода бризкає на обличчя, а всередині народжується ще одне «життя прекрасне». А ще, між катаннями, можна взяти каву, коктейль або смачний перекус, поніжитись у шезлонзі й тихенько подивитись на гори, що заглядають до нас через паркан. Бо навіть тут Карпати не дають забути, де ми є.

Відвідаємо дегустацію у сучасному шато "Павук".

Тут нас зустрінуть усмішки господарів і атмосфера, де хочеться зупинити час. Ми відчуємо запах свіжого винограду, спробуємо вина з різних сортів, дізнаємось, як народжуються шедеври з лоз і як правильно смакувати, щоб відчути всю глибину смаку.
Дегустація – це не просто «попити», а ціла маленька пригода: кольори вина грають у келиху, аромати танцюють носом, а в голові народжуються нові ідеї, сміх і приємні розмови. Можна спробувати і класичні сухі, і ароматні десертні, і, звісно, місцеві хіти, про які розкажуть цікаві легенди.