5 ночей на острові Мальта

Друзі, ви можете виїхати разом з нашою супроводжуючою з Вінниці і переночувати у Польщі. Якщо ж Ви з іншого міста, то ми обов'язково допоможемо з добиранням, або ж організуємо трансфер за достатньої кількості бажаючих.
Ранок починається з передчуття: валіза в руках, усмішки навколо, а в голові - «ми летимо на острів!» Збираємось в аеропорту, реєструємось, ділимось очікуваннями - і вперед, назустріч сонцю.
Політ пролетить швидко - і ось ми вже на Мальті. Трохи сонця, трохи морського вітру, і зовсім інший ритм життя. Забираємо валізи, їдемо до готелю й заселяємось о 14:00.
Після розселення - перша зустріч із островом. Сліма - затишне приморське містечко, яке не поспішає, набережна веде вздовж моря до Гзіри, по дорозі - кафе з виглядом на яхти, пекарні з теплим хлібом, сувенірні лавки й балкончики в стилі «дуже мальтійсько». Можна доїхати до торгового центру The Point, прогулятись до старої фортеці Tigné або просто зависнути на лавці з видом на Валетту. Цей день - для знайомства: з островом, з собою в подорожі, з новими людьми.
А ввечері - наша маленька традиція. Беремо келих вина, збираємось на пляжі, знайомимось, сміємось і ловимо момент. Бо саме з таких вечорів починаються найкращі подорожі.

Сьогодні вирушаємо туди, де каміння пам’ятає все. Почнемо з Тримістя - Біргу, Сенглеї та Бормли - колисок мальтійської історії, де кожна вулиця веде не просто вперед, а в минуле. Разом з нашим гідом ми зануримось у епоху лицарів-госпітальєрів, почуємо, як острів боронили від нападів, і побачимо місця, де досі здається, що за рогом - ще один лицар у повному обладунку. Прогуляємось по Біргу - місту-фортеці, де з високих мурів відкривається неймовірний вид на гавань. Потім - Сенглея, затишна, як листівка, і Бормла, де між кам’яними фасадами все ще живе дух бароко. Після - Валетта. Столиця, де вулички - ніби натягнуті струни, і кожна звучить по-своєму. Тут велич і затишок йдуть поряд, і саме тут варто дати собі час на “просто поблукати”. У другій половині дня - вільний час. Хтось піде за сувенірами, хтось зависне в тіні на лавці з кавою, а хтось просто стоятиме на бастіоні, дивлячись, як сонце торкається води. Цей день - як книга з ілюстраціями: гарна, насичена і така, яку не хочеться закривати.

Ранок починається з «вау» - сьогодні їдемо до Блакитного гроту. Це той самий момент, коли бірюзова вода така прозора, що здається, ніби човен пливе в повітрі. Підпливемо до самих скель і побачимо, як сонце танцює у воді. Ідеально для фото, ідеально для захоплень, ідеально для того, щоб сказати «Мальта - ти що робиш!» Після водяної краси - кам’яна. Їдемо в Мдіну - місто тиші. Тут вузькі вулички, кольори піску, балкончики і повна протилежність шумному світу. Місто, в якому навіть голосні думки звучать пошепки. Захочеш - зависнеш у старовинному дворі, захочеш - знайдеш улюблену кав’ярню з видом на Мальту з висоти. Це той момент, коли хочеться говорити тихо, багато дивитися й запам’ятовувати. А ввечері - інший вайб. Їдемо ловити захід сонця на Dingli Cliffs - найвищу точку Мальти. Тут не потрібно нічого вигадувати: стоїш на краю скелі, перед тобою безкінечне море, а сонце повільно тоне в горизонті так красиво, що хочеться поставити життя на паузу. Вітер теплий, хвилі внизу гучні, а фото виходять такими, що навіть фільтри зайві. Ідеальне завершення дня, коли просто стоїш і думаєш: «Ого. Оце так Мальта».

Сьогодні їдемо туди, де Мальта стає зовсім іншою - тихою, справжньою, без туристичних шарів. Марсашлокк - це рибальське містечко з луццу-човнами, які виглядають, як намальовані фломастером. Тут хочеться просто йти повз гавань і ловити моменти: рибалки, які щось лагодять, місцеві, що сміються за кавою, і запах смаженої риби, який тягне за собою в першу ж тратторію. Маємо час погуляти, пройтись ринком, купити щось незвичне або просто зависнути з кавою біля води. А потім - неспішний обід із морепродуктами. Той самий «смак острова», який хочеться запам’ятати. Після - їдемо до Ta’ Kalanka Sea Cave. Це дике, красиве місце без натовпів. Скелі, простір, море. Беремо із собою простий пікнік: фрукт, щось із ринку, воду або вино - і влаштовуємо собі перезавантаження з видом. Це буде не музей і не гід - це буде тиша, вітер і той самий момент, коли ніби все стало на паузу. І хочеться, щоб так тривало ще трошки. Цей день - про красу без фільтрів і про себе в моменті. Просто. Дуже.

Цей день - повна свобода. Хтось залишиться в Слімі: поснідати повільно, прогулятись, посидіти в улюбленій кав’ярні біля моря або нарешті купити те синє намисто з вітрини. А хтось вирушить на маленьку пригоду - екскурсію на сусідні острови: Гозо, Коміно та Блакитну Лагуну.
Гозо - це Мальта у slow motion. Тут тихіше, зеленіше, спокійніше. Вулички ніби старші, кольори - тепліші, а пейзажі - драматичніші. На шляху - стародавні храми, панорамні дороги, мальовничі скелі та містечка, де життя плине неквапно, як човен у бухті.
Коміно - крихітний острів, на якому майже нічого немає - лише прозора вода, сонце й відчуття, що ти на краю світу.
А Блакитна Лагуна - це вже зовсім кіно: бірюзове море, білі камені, легкий вітер і вода така чиста, що здається, ніби ти пливеш у небі.
Ще один корабель, ще одне «вау» на горизонті, ще один день, який захочеться згадувати.
Але незалежно від того, як пройде день - увечері збираємось усі разом. Бо сьогодні - наша остання ніч на Мальті. І ми ще не були в найтусовочнішому місті острова - Сент-Джуліанс.
Бари, клуби, музика, коктейлі, неон і повітря, в якому пахне вихідними. Тут легко загубитись у світлі вивісок і знайти себе на танцполі. Ідеальне місце, щоб святкувати під нічне небо.

Ранок починається тихіше, ніж зазвичай. Пахне валізами, останніми кавами з видом і трошки сумом, бо все хороше має звичку закінчуватись. Але цей день не про сум а про дні, які запам’ятались. Про захід сонця над печерою. Про рибу, яку пробували вперше. Про вулички, якими блукали без гугл-мапи. Про знайомства, сміх, танці, фото, які ще переглядатимемо вдома.
Летимо до Польщі - із задоволеними обличчями, трішки втомленими ногами, повними галереями на телефонах і відчуттям, що сталося щось хороше.
А Мальта… Вона чекатиме. І, можливо, ми ще повернемось.