Відгук

Я не перший раз подорожую з бідняжками, але гірше готелю я ще не бачила. Кімната була дуже маленька і коли я відкривала вікно, не було свіжого повітря , а вид був на труби. Кондиціонер не працював і дихати не було чим у тому маленькому номері. Щодо організатора , взагалі не розумію за що їй гроші платять. Коли я попросила в перший день як ми прибули до Стамбулу зайти по дорозі до дому до першого магазину , так як мені потрібно було дещо купити , вона сказала що якщо магазини не будуть зачинені , то зайдемо. Але на ділі , коли ми мали йти додому , ми зробили перерву на їжу і поки я з іншою дівчиною сиділа і їла, я побачила як організатор з частиною групи почала рухатись до готелю.(на той момент Дарья нічого не казала тим хто їв і склалось враження ніби хто не доїв той залишається сам до номеру добиратись) Я думала що ми всі разом прийшли і всі разом підемо , але вона забула про частину групи і моє прохання зайти по дорозі до магазину. Це вже не говорячи про те що група весь день бігала по екскурсіям і в нас навіть не було часу на поїсти. І після сніданку я побачила вечерю о пів 10. Та замість того аби організатор виділила якийсь час щоб вся група поїла, хтось поїв і стояв чекав , коли додому їхати , а хтось чекав тільки коли його вечеря буде готова. На 3 день, коли ми пішли до палацу Топкапи, я побачила у білеті що можна взяти радіогід, але треба було підійти до відповідного вікна і взяти його. Я уточнила у нашого гіда, чи це правда що можна безкоштовно отримати цей гід , і сказала що зараз піду в візьму тоді його. Мене не було пару хвилин, але коли я пришла на місце зустрічі , група вже пішла досліджувати палац, мене так ніхто не почекав. Коли в однієї жінки з групи були проблеми з оплатою в палаці Топкапи, Даші також не було поруч і я їй допомагала, хоча це робота Даші, вирішувати проблеми, які можуть трапитись у одного з учасників. На одній з наступних екскурсій , я запитала у Даші, де можна знайти туалет , поки гід розповідала про місце де ми знаходились, Дарья відповіла що нічого не знає і порадила мені запитати у гіда , яка якраз активно щось розповідала дівчатам. Хоча Дарья і сиділа на місці і нічого не робила , бажання допомогти мені і неї не виникло. Програма подорожі була цікава , але Дарья як організатор, погано виконувала свою частину роботи. Ще одна ситуація. Вся група довго йшла подивитись на вежу, яка була прописана як додаткова програма, ми довго туди добирались , а потім лиш одна людина захотіла піднятись на ту вежу. Якби була нормальна організація, такого би не було. Також Дарья не слідкувала за людьми в групі , вона собі побігла кудись, а ми маємо її шукати. Так група загубила Дашу, коли повертались з вежі. Наш організатор кудись швидко пішла на одному з поворотів і ми їй дзвонили щоби дізнатись куда вона пішла. Щодо «принцевих островів», ми 2 години витратили на дорогу до них і 2 години на дорогу в іншу сторону , але на місці в нас було лиш 3 години. Все що ми могли встигнути це піднятись до церкви , всі посиділи там 30 хвилин і потім спускались назад до точки зустрічі. Якби я знала що витрачу весь день щоби побачити одну церков , я би туда відразу не пішла. Також програма того дня була коротшою ніж домовлялись , по програмі ми мали в 8 вечора повернутись до дому , але виїхали раніше. А через те що організатор вирішила поїхати не на останньому , а на перед останньому кораблику, ми менше часу провели на цих островах і не було часу на обід. При спілкуванні Дарья могла собі дозволити зробити недоречне зауваження при всій групі , замість того аби відвести людину в сторону і сказати те що в неї на думці. Після однієї з екскурсій нам дали 40 хвилин на обід , при тому що навіть якщо піти в перший заклад який бачиш, то їжу всеодно хвилин 20 готовлять , а потім мало часу залишалось щоби поїсти. Ми швидко поїли, а потім якийсь час просто вся група стояла і чекала як Дарья поповнить рахунок на карту для транспорту. Хоча за цей час поки Дарья була в черзі і поповнювала карту ,ми могли би спокійно собі доїсти. Впродовж усіх екскурсій ми завжди кудись бігли за Дашою , і коли жінки яким було важко так бігти весь день , просили Дашу йти повільніше , то нічого не змінювалось. Дарья як бігла кудись по дорозі, так і не сповільнювала темп, і не враховувала вік групи. В нас не було часу ні на те щоб фото Стамбулу зробити, ні на те щоб відпочити і подивитись навколо , треба було завжди бігти вперед щоб не загубити Дашу з виду. Я розумію що програма подорожі велика і треба все встигнути , але коли ти весь день бігаєш голодний , а потім в тебе є трохи часу щоби поїсти і далі біжиш собі , без можливості насолодитися програмою подорожі і зробити спокійно фото , не дивлячись кожну хвилину де біжить Дарья, це дуже засмучує. Також , хоча в половина групи голосували проти того щоб на 2 години раніше повертатись додому , Даша проігнорувала побажання групи і вирішила виїхати раніше. За весь час подорожі в мене склалося враження ніби Дарья намагалась раніше закінчити екскурсії, щоб швидше повернутися до готелю. І навіть коли екскурсія була завершена раніше часу і хтось з групи просив її по дорозі кудись зайти , Дарья завжди ігнорувала такі прохання і спішила швидше потрапити до готелю. Щодо транспорту, автобус був комфортний, мені дуже сподобався.