Відгук

В цілому поїздка сподобалася. Жаль що не вдалося відвідати Кападокію, так як не зібралось 15 людей. Доведеться їхати в Туреччину ще раз) Дуже сподобався хамам. Всього 10 $. Думаю що відразу по приїзду, після майже 2-ох добової дороги це було б просто ідеально, змити з себе весь бруд, розслабитись і релакснути. Я була в готелі Sesin. Готель сподобався, дуже привітний хороший персонал, власний пляж. Але на сніданки хотілося б спробувати національну їжу. В міських ресторанах теж було важко знайти місцеву кухню і дуже дорого. До пляжу недалеко, лежаки і парасольки надає готель. Водичка чиста, прозора, кожен може обрати собі глибину на якій плавати. Але море в Мармарисі не відкрите, більше як залив. На дні нічого особливо цікавого, іноді пропливають рибки. Мені хотілося б більш блакитної водички і якихось рифів, але на виїзній екскурсії я це побачила і дійсно кайфонула. Виявилося що в місцевих компаній брати екскурсії набагато дешевше ніж їхати власним автобусом. Я була на катері по Егейських островах і Памукалє. В Памукалє ще додатково потрібно платити за вхід, 30 євро. Всі вхідні квитки в євро а не в доларах. Було мало часу на екскурсію, але ми заїжджали в магазини які не мали їхати. Рекомендую поплавати в басейні Клеопатри, коштує недорого але ти ніби в джакузі, дуже приємні відчуття. Також була на дайвінгу. Те що я бачила, можна побачити і просто плаваючи з маскою, але просто глибше. Мені більше був цікавий сам процес занурення. Турки все прикрашають і багато чого не договорюють. Не вірте всьому що говорить Павлик (Мехмед). В Стамбулі ми швиденько пробігли містом біля мечетей, всередину не заходили бо не було часу. Але під час вільного часу ми зайшли в декілька. Саме місто достатньо брудне. Що ще цікавого відвідати наш гід не порекомендував, тому ми пішли пішки по набережній до палацу Долмабахче щоб сфотографуватись біля знаменитих воріт. Йти далеко, близько 7км. Можна під'їхали на трамваї, але якщо є час то можна прогулятись. По самій набережній пройти не вдалося так як вона вся перекрита і належить приватним готелям чи ресторанам. Сподобалось що в музеї чи на території вхід безкоштовний. Крім палацу Долмабахче, там для туристів 1050 лір. Можна пройти далі і через художній музей вийти до набережної і до воріт. На всіх входах пропускні пункти, перевіряють речі, тому не можна приносити з собою навіть складний карманний туристичний ножик бо заберуть. Автобус дуже часто ставав на технічні зупинки, щоб водії могли вирішити свої питання. На всіх зупинках водії курили біля автобуса і запах затягувався в автобус. Таке враження ніби водії не їздили цим маршрутом до Бідняжок, перший раз були в Стамбулі або навіть перший раз в Туреччині і перший раз бачать гірські серпантини. Потрібно щоб хоча б один з водіїв був професійнішим і хоч трохи знав дорогу. Бо ми багато часу витратили на добирання.