Відгук

Найбільше до душі припали Венеція та Флоренція: красиві міста, якісні екскурсії, достатньо часу для самостійної прогулянки та смачної їжі (до Венеції аж кортить повернутися, недарма ж у мене на стіні торік висів календар з венеційським пейзажем 😍). Сподобалося, що за кілька днів організовано скористалися різними видами італійського транспорту: трамваєм, метрополітеном, потягом і корабликом. Враження від Сан-Марино, на жаль, зіпсував брак вільного часу (варто було б об'єднати дегустацію з обідом). Натомість екскурсійний супровід у Пізі видався надто тривалим як на невеличку Площу чудес, а в Римі перетворився на галоп між Колізеєм і Ватиканом - із прослизанням крізь натовп і повз цікавинки. У Ріміні заявлений в описі туру готель Marylise чогось замінили на сусідній Laika, схожий на гостел. Нам на двох дістався п'ятимісний номер, дуже теплий, із краєвидом у вікні на річку й той-таки Marylise, але без балкона та з душем без кабінки (утім, вода швидко стікала, калюж у туалетній кімнаті не залишалося). Сніданки мало відрізнялися від ланчбоксів, однак до чаю, фруктів, печива та ще деяких хлібобулочних виробів (тільки не круасанів) претензій не маю. Потішили наявність ліфта й особливо розташування на першій лінії (справді першій, а не як торік на Корфу!). Тож місто Ріміні найкраще запам'яталося релаксом на морському узбережжі 1 січня. Що ж до Нового року: кожен сам творець свого святкового настрою. З моїм настроєм проблем не виникло, але на майбутнє, гадаю, новорічні програми потребують удосконалення: чом би не влаштувати вечірку в якомусь закладі чи в самому готелі - а-ля вечір знайомств у фірмовому стилі Бідняжок? Автобус цілком придатний для сну, пощастило з наявністю вільних місць і, відповідно, можливістю влягтися. (Щоправда, розетки не біля кожного сидіння. Та й було б добре подивитися більше фільмів, послухати музику, поспівати під караоке врешті-решт. 🥳) Санітарні зупинки з адекватними інтервалами у вельми комфортних місцях. Зупинки на перекус у МакДональдзі - максимально вдале рішення (якщо в умовній Флоренції дивно вдовольнятися фастфудом, то в дорозі таке харчування виправдане, а картопля фрі й МакПиріг, як на мене, - його оптимальні версії). Обидві ночі в автобусі минули майже непомітно. На зворотному шляху в Перемишлі роздивились лише пересічний торговельний центр, зате скуштували піцу, що здалася смачнішою за італійську, і дуже вчасно стали в чергу на паспортний контроль. Зручно, коли вже знаєш про певні "підводні камені" та маєш змогу їх обійти. Хотілося б, щоб чат стосовно подорожі створювався раніше, бо цього разу він з'явився навіть менше ніж за тиждень. Проте в підсумку Яна виявилася найтурботливішою з-поміж трьох супроводжуючих, з якими я стикалася в турах з Бідняжками. Ну, і загалом ця мандрівка вийшла приємнішою за попередні Королівський Корфу та Скандинавський/Балтійський круїз.