Бреч - східна архітектура в українському Поліссі!

  Бреч - місце, де один день заряджає силами на місяць вперед і дарує спогади, які зберігаються роками! Комплекс "Бреч" розташований всього у декількох годинах від Чернігова - і замість "кам'яних джунглів" ми потрапимо в атмосферу спокою, тиші та яскравих емоцій.

    Велике гарне озеро на території, хвойні ліси та пишні поля з великою кількістю польових квітів, які оточують комплекс, допоможуть відсторонитись від щоденних турбот і подарують радість простих речей: чистого повітря, яскравого сонечка та спілкування з природою. На території комплексу ми зможемо покататись на конях, квадроциклах. Тут є чудові локації для фотосесії, щоб закарбувати емоції на фотографії. Твої знайомі тебе точно запитають, чи це фото в тебе з Китаю. Вхідний квиток на територію: вартість 200 грн.

Палац Тарновських у Качанівці

   Палацовий ансамбль у Качанівці заснований в 1770-х роках, який на сьогодні є єдиним  серед українських садиб, що зберігся в комплексі. Початок історії палацу поклав фаворит Катерини II граф Петро Рум’янцев- Задунайський. Від його епохи збереглася паркова альтанка над одним зі ставків і архітектурна композиція «Романтичні руїни». Наступні власники додавали до маєтку і його околицям здебільшого міфи і легенди. Основна їх маса – на совісті Григорія Тарновського, сина гетьманського воєначальника Степана Тарновського.

   У першій половині 19 століття Качанівка перейшла йому у спадок. Великий промисловець і землевласник Григорій Тарновський вважав за краще жити на широку ногу і оточувати себе людьми мистецтва. Свою садибу він перетворив на аристократичний клуб: його гостями були Микола Гоголь, Семен Гулак-Артемовський, Василь Штернберг. Тарновський витрачав величезні кошти на меценатство та колекціонування картин. Садиба в 1981 році отримала статус історико-культурного заповідника. Саме тут можна насолодитися красою мальовничого парку зі ставками, павільйонами, різноманітними скульптурами, парковими містками, амфітеатром, водонапірною лазнею, церквою і дуже гарним палацом. Вартість вхідного квитка 70 грн/доросл., 50 грн./дитячий та студентський. 

 Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»

   «Гетьманська столиця» — це безцінні та цікаві пам’ятки історії, архітектури, культури, археології і природи. Вольтер називав Батурин «Головним містом України» на стику 17-18 століть. Таємниці і загадки відчуваються тут на кожному кроці і зараз. Ця земля має неповторну надпотужну ауру, величезну енергетику, вклонитися якій щорічно приїжджають тисячі людей.  Це місце для кожного українця, який повинен хоча б раз у житті побувати тут.

     Цитадель Батуринської фортеці – резиденція гетьмана Івана Мазепи, відтворена в 2008 році в історичному місті, на високому мисі лівобережної тераси річки Сейм.  Вартість вхідного квитка 20 грн/доросл., 10 грн/дит., студ. пенсіонери. Вартість екскурсії 40 грн/доросл., 20 грн/дит. і студ.

Резиденція останнього гетьмана

   Багата наша історія козацької доби, та небагато артефактів українських гетьманів чи кошових дійшло до нас, а з тих, що дійшли, чимало зберігається в інших країнах. Аналогічно із спорудами, які слугували резиденціями гетьманів, – майже всі вони були знищені або під час воєн, або невблаганним часом. Одним із винятків є Палац Розумовського – резиденція останнього українського гетьмана, хоча зведена вже після скасування гетьманщини. Головний фасад палацу прикрашений лоджією із вісьмома колонами іонійського типу.

  У 1750 році після призначення Кирила Розумовського гетьманом України імператриця Єлизавета Петрівна дозволила перенести столицю Гетьманщини із Глухова до Батурина, так як всі попередні гетьмани мали свій осідок у цьому місті. За задумом Розумовського Батурин мав стати столичним містечком із власним університетом. За гетьмана в Батурині будуються млини, відкриваються заводи, місто відроджується із руїни, заподіяної військами Меншикова, після виступу Мазепи проти Петра І. Для реалізації своїх задумів у 1754 році  Розумовський запросив із Італії архітектора Антоніо Рінальді. Однак, роботи у Батурині так і не розпочалися. А після скасування Гетьманщини у 1764 році гетьману взагалі було заборонено селитись в Україні.

  Лише за більш ніж 30 років, коли пристрасті вщухли колишньому гетьману дозволили повернутись до Батурина. І він береться за будівництво палацу. Оскільки Рінальді в той час уже помер, для проектування та будівництва палацу було запрошено шотландця Чарльза Камерона. Палац будувався протягом 1799-1803 рр., але зі смертю гетьмана будівництво припинилось. Спадкоємець Кирила Розумовського – його син Андрій Розумовський переважно перебував у Відні і не надто цікавився палацом. За будівлею в той час наглядав управитель, за якого сталася пожежа. За однією із версій саме він підпалив палац, щоб приховати сліди своїх крадіжок. Вартість вхідного квитка до парку біля палацу 20 грн/доросл., 10 грн/дит., студ., пенсіонери. Вартість вхідного квитка та екскурсійного супроводу в палаці 100 грн/доросл., 50 грн/дит. і студ.

Музей археології Батурина

    Експозиція Музею археології Батурина побудована в трьох тематичних напрямках: «Батурин стародавній», «Батурин козацької доби»,  «Батурин – гетьманська резиденція». «Батурин стародавній» охоплює великий хронологічний діапазон: від найдавніших часів до ХІV століття. В експозиції представлені пам’ятки доби палеоліту, мезоліту, неоліту, епохи бронзи, раннього залізного віку, періоду слов’янських культур та Київської Русі. Тут можна побачити давньоруські прикраси з різних матеріалів,  різноманітні  предмети  побуту.

  «Батурин козацької доби» присвячена литовсько-польському та козацькому періоду історії Батурина, охоплює  час з ХІVст. до 1669 року. Тут представлені вироби місцевих ремісників, козацькі похідні та ужиткові речі, копії документів та мап того часу, що всебічно характеризують історію Батурина козацького періоду. Унікальними експонатами є лицарський пояс з посрібленням, срібний талер 1622 року,  козацький  чобіт, повстанська зброя та інші не менш цікаві речі.

  «Батурин – гетьманська резиденція» присвячена найяскравішому, гетьманському, періоду в історії міста Батурин. З 1669 по 1708 рр. Батурин був резиденцією гетьманів Д.Ігнатовича, І.Самойловича, І.Мазепи та центром політичного, економічного і культурного життя Гетьманщини. Окремим блоком представлені знахідки з собору Живоначальної Трійці – грандіозної культової споруди доби бароко, та палацу гетьмана І. Мазепи – першої багатоповерхової цивільної споруди на Лівобережній Україні. Вартість вхідного квитка та екскурсійного супроводу 60 грн/доросл., 30 грн/дит., студ.

Дім генерального судді Василя Кочубея

 

   Експозиції розташовані у чотирьох кімнатах і підвалі музею: Перша виставка знайомить зі славними і в той же час непростими часом Гетьманщини. Серед цінних предметів - ікона 18 століття «Ісус Христос Вседержитель», старовинна гармата, карти, козацькі натільні хрести, трубки, посуд. Також тут є генеалогічне дерево Кочубеїв, завдяки якому можна більше дізнатися про сім'ю. Окреме місце в експозиції займає фігура Самійла Величка - літописця;  В іншому залі можна побачити відновлену піч і реконструйований робочий кабінет;  У музеї є також експозиція, присвячена відносинам Мотрони та Івана Мазепи, зрада гетьмана Василем Кочубеєм і гірка розплата за це. Головне місце в залі займають листи Мотрі і Мазепи, та ікона «Богоматір», яку в 1704 році гетьман подарував храму в Жовкві. В підвалі музею облаштували в'язницю, де «сидять» воскові скульптури писаря і судді. Їх виготовили в столичному Музеї воскових фігур. Вартість вхідного квитка  та екскурсійного супроводу 60 грн/доросл., 30 грн/дит., студ. 

  Увага! Дорогі друзі, задля економії, радимо придбати ЄДИНИЙ ЕКСКУРСІЙНИЙ КВИТОК, що включає: «Цитадель Батуринської фортеці»; «Батурин археологічний», «Будинок Генерального судді В. Кочубея», «Музейна експозиція в палаці Кирила Розумовського». Вартість 260 грн/доросл., 130 грн/дит. і студ.

  Меморіальний комплекс розкриває героїчну подію української військової історії – бій під Крутами, який відбувся у січні  1918 року.

   Навпроти монумента відтворено залізничний перон Києва початку ХХ століття. З обох боків перону на коліях розташовані сім старовинних залізничних вагонів, подібних до тих, на яких їхали на фронт учасники бою.  Експозиція розпочинається з відкритої залізничної платформи з гарматою. З такої гармати, укріпленої мішками з піском, сотник армії УНР Лощенко вів прицільний вогонь по наступаючих лавах червоноармійців.

   Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам’ятник як насипаний пагорб заввишки сім метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Вона нагадує про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів, що загинули під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам’ятником викопане озеро у формі хреста. Музейна експозиція складається з залізничної платформи та 4-х залів-вагонів, які стилізовані зовні під вагони тих часів. 

Чернігів - місто легенд!

  Друга столиця Русі, конкурент Києва, центр колись сильного і багатого князівства, яке славилося на весь світ величчю храмів, розвитком науки і мистецтв. Незважаючи на важку долю, місто на Десні приваблює численних туристів багатьма пам'ятками, велика кількість яких збереглися ще з княжих часів.

 Особливо заворожує екскурсія "Валом" навколо князівського дитинця, який довгі століття захищала неприступна чернігівська фортеця, і огляд найдавнішої сакральної пам'ятки княжого міста - Спасо-Преображенського собору (1036 р.), Який служив князівською усипальницею. Великий інтерес викликають собор Бориса і Гліба (1123 р.), Церква Параскеви П'ятниці (XII-XIII ст.) i Чернігівський колегіум (1700 р.).  Обов'язково слід відвідати оспівані в билинах Болдині гори, на яких знаходяться стародавні кургани, в одному з яких похований сіверський воїн-велетень.

     Велике задоволення принесе прогулянка Єлецьким монастирем, окрасою якого є Успенський собор (XII ст.), А також Троїцьким монастирем з Іллінською церквою (XI-XII ст.). Троїцький монастир славиться також і підземною частиною, яку заснував у 1069 році преподобний Антоній Печерський. 

      Під землею можна побачити знамениті Антонієві печери довжиною 350 метрів і підземні храми, найвидатнішим з яких є церква Феодосія Тотемського, яка має унікальну акустику і є найбільшою підземною церквою Європи. Вартість вхідного квитка 4 грн/доросл., 2 грн/дит. і студ.

  Місцевість, де сьогодні знаходиться площа, ще з часів Київської Русі була головним «Торгом» міста. Згодом, коли Чернігів, після зруйнування татаро-монголами, значно зменшився у розмірах та населенні, торгівля велася на території фортеці, а після її ліквідації знову перемістилася на «П’ятницьке поле», згодом воно стало зватися Базарною, а потім і Красною площею.

Седнів таємничий

   Сьогодні багато туристів їдуть до Седнева, щоб відпочити на просторах мальовничої природи, зробити намети на березі річки Снов. У місті є всеукраїнські історичні пам'ятки, які роблять Седнів важливим культурним ядром Чернігова.

    Про яскраві часи козаччини в Седневі нагадує Кам'яниця Лизогубів, яка виконана в яскравому оборонному стилі - з двоярусною вежею з зубцями і контрфорсами, які надають будівлі романтичний вид. До речі, Кам'яниця - одна з найстаріших кам'яних будівель Придніпров'я. Також з цією сім'єю пов'язана і Воскресенська церква - усипальниця Лизогубів. Церква побудована у 1690-му році. В одному з підземних приміщень були поховані члени сім'ї, пізніше їх поховали біля храму. Важливим архітектурною ланкою Седнева є і Георгіївська церква, побудована в кінці 18 століття, яка знаходиться в п'ятистах метрах від Воскресенського храму. Смачною родзинкою для туристів є те, що в цій церкві знімали одну зі сцен відомого фільму «Вій» за мотивами твору Миколи Гоголя.

Відповідальні організатори:  Валентин Тагеєв 0930666396 , Отс Дмитро 0977496084