Відгук

Усім привіт! Повертаємось із неймовірної подорожі до Верховини, яка була запланована на Різдво! Хотіла ще у автобусі висловити слова вдячності організаторам, але все ж, сподіваюсь, цей коментар прочитає набагато більше людей, ніж нас зараз їде у автобусі :)) По-перше, усім хто сумнівається, обирати туристичний клуб «Бідняжка» для своїх подорожей чи ні, повідомляю єдине: найкращої організації турів, із такою надзвичайною різноманітністю програм та екскурсій ви не знайдете, порядністю, чесністю та людяністю організаторів - це заслуговує дуже високої поваги! Тепер про наш різдвяний тур, - ми прибули до смт. Верховини (хто не знав так як я до цієї подорожі, Верховина - це центр Європи, і насправді, це гуцули вигадали практично все, чим ми користуємось у побуті, починаючи від холодильника, і закінчуючи пілоном для зайняття пол-денсом!:)) Хто не вірить мені - запрошую перевірити мої слова у найкращих гуцульських гідів!)) Після оглядової ескурсіі по місту, ми вирушили додому до справжнього скарбу української гуцульської культури - трембітаря Миколи Іллюка, який особисто для нас влаштував живий концерт на старовинних гуцульських музичних інструментах. Ви знали, що є жіночі та чоловічі музичні інструменти, і який найменший музичний інструмент у цілому світі?)) Ні?) А я вже знаю!) Завдячуючи дуже професійно продуманій програмі організаторів, за чотири дні ми встигли надзвичайно багато, в програмі у нас був і «Музей штопорів», до речі, відносно молодий музей, якому всього лиш три роки, експонатів вже більше 700 штук, а найстаріший штопор з 19 століття. А яка там дегустація...)) Власник навіть власноруч чачу і кальвадос виробляє, і все-все дає щедро дегустувати!:)) Особливе місце в моєму серці назавжди залишив отець Іван Рибарук, який приймав нас у церкві, яка була побудована у 1719 році .. Ви тільки вдумайтесь! ... 1719 рік! Особлива велика сила та енергія цієї людини, отця, здатна вершити чудеса. Зцілювати словами. У бесіді із отцем ви відчуєте цю силу душею та серцем.. На черзі були відвідини музею «Галєрії», і її власниця - гостинна пані Павла вразила своєю мудрістю, великою силою інтелекту та доброти, любов’ю до свого народу та історії. Її неймовірна розповідь про культуру, традиції гуцулів, за горнятком гарбати, як на мене, я могла слухати її до самого ранку..) Але ж ще було велике свято - Різдво, і Святий Вечір на Гуцульщині, із колоритними пісними стравами, обрядами та їхніми традиціями, і Гуцульська Коляда, більше 1000 автентичних гуцульських старовинних колядок, і кожного гуцула (бо тільки чоловіки могли колядувати) отець Іван особисто благословляв на коляду. Такого ви не побачите ніде в світі! Звісно, бо центр Європи ж тут! :)) Ну душа, так точно... І це ще не все, ми стали щасливими свідками справжнього дійства - гуцульських вечорниць! Так-так, мені здається, навіть стіни готелю танцювали разом із нами :))) Все будо по-справжньому, із красивими незаміжніми гуцулками, ґаздами та ґаздинями, музиками та автентичними танцями!)) І, скажу я вам, ці танці не мають вікових обмежень :)) Гуцульську «Голубку» танцювали всі парами!) А ще, був справжній «Музей магії» із справжніми чорними кішками очікуючих нас на лавках, так-так, бо то саме чорні кішки є магічні), і справжня гуцульська сироварня, і ще... вразило: справжнісінька гуцульська хата - гражда, побудована дідусем гостинної молодої власниці у 1925 році!! У якій вона разом із сім’ю дійсно живе постійно! Дорога до неї через полонину займає три кілометри, але то, три кілометри цікавих фактів у супроводі найкращого гіда Олени, три кілометри справжнім карпатським лісом, в оточенні гір та перевалів. В хаті на нас чекала дегустація справного баношу із гуцульською овечою та коров’ячою бринзою, міцним самогоном та салом. Гуцули - щедрі та багаті люди, багаті на свою культуру, любов до себе та людей, жоден гуцул вас не вижене з хати, якщо ви до нього зайдете в гості. Бо гості - то посланці Бога. Нехай цей тур вас надихне на найкраще, дасть вам сил та енергії! Величезне ДЯКУЮ Олександру та Андрію за вашу безмежну любов до своєї роботи та туристів, вміння робити відпочинок душевним та по- рідному, теплим та затишним, за вашу повагу до кожного, та вміння допомогти у будь-якій ситуації, чи то самому нести мокрі речі туристів, чи то чекати на останнього, бо той запізнюється. Дякуємо вам за Різдвяний казковий тур!)