Відгук

Подорож до Албанії я планувала заздалегідь — і недарма, адже вона виявилася справді чудовою! Дорога пройшла комфортно: автобус був зручним, особливо порадували порти для зарядки біля кожного місця. Єдине, що трохи засмутило — відсутність дверцят на полицях, через що речі могли випадати на поворотах. Водночас окремо хочу відзначити професіоналізм наших водіїв, Олександра та Сергія: їхнє впевнене й обережне водіння серпантинами Балкан заслуговує величезної подяки. Щира подяка також нашим супроводжуючим Наталі та Анні, які разом із нами подолали непростий шлях і завжди дбали про нас. Особливе слово хочу сказати про Інну — це професіонал з великої літери. Вона була неймовірною: піклувалася про нас, ділилася знаннями, заряджала щирістю та життєрадісністю. Я дуже рада, що мала нагоду відпочивати саме з нею. Гіди на маршруті загалом сподобалися, а найбільше запам’яталася Марина в Північній Македонії. Чесно кажучи, я не очікувала, що Скоп’є мене так зачарує: велична архітектура міста й особливий колорит турецького кварталу, де ми жили, залишили теплі спогади. А ось Албанію покидати було особливо сумно. Хотілося залишитися хоча б ще на тиждень, щоб насолодитися її природою, сонцем і смачною кухнею, а також дослідити Ксаміл детальніше й спробувати більше місцевих смаколиків. Щодо екскурсій — вони були різні. Наприклад, Блакитне Око виявилося менш вражаючим, ніж я очікувала (можливо, через порівняння з Плітвіцькими озерами). Зате вечеря на фермі мідій стала справжнім відкриттям: неймовірно смачна їжа, затишна атмосфера й, звісно, фірмові мідії у вершковому соусі. Найбільше захопило джип-сафарі: краєвиди під час підйому серпантинами, кафе з водоспадами, обід у маленькому сімейному ресторанчику та відпочинок на чудовому пляжі. Також цікавою була екскурсія до фортеці Алі Паші. Окремі враження залишила поїздка на Корфу. Було весело ловити літачки для фото, а саме місто нагадало мені Венецію й Дубровник із грецьким колоритом. Дуже сподобалася подорож на човниках у Палеокастриці — морські гроти просто зачаровують. Албанська ніч стала справжнім святом! Це була чудова нагода зануритися в культуру країни, поспілкуватися з місцевими та добре повеселитися на тлі неймовірних краєвидів. Трішки шкода, що не вдалося відвідати Гірокастру, проте завдяки пораді Інни ми відкрили для себе Бутринт. Там я провела понад три години, досліджуючи руїни, милуючись природою й атмосферою цього унікального місця. Загалом подорож подарувала море емоцій, нових вражень і теплих спогадів. Вона точно залишиться в серці надовго.