Відгук

Літо - час відпусток, тож і ми вирішили податися в мандри. Довго не роздумували, якого туроператора обрати, бо родиною вже мандрували з «Бідняжками». Мріяли про Грецію, але опинилися в Албанії, містечко Ксаміль. Що можна сказати? Іонічне море -то любов, а особливо «оливковий пляж»(як казав мій син «оливкове море»). Вода просто бірюзова, кришталево- чиста, кожен камінчик бачиш під ногами. Пляж, де ми відпочивали з «гальки», але маючи з собою «коралки», вашим ніжним ніжкам ніщо не завадить насолодитися морем! Дуже раджу їх придбати, бо є ще й рибки-кусючки, які добряче жалять твої ніжки своїми плавниками і рани пару днів печуть🥹. Є й піщані пляжі (вірніше сказати, з подрібненого ракушняку), але там вже з обіду  водичка стає геть зовсім непрозорою. На пляжах є кафешки, де можна смачно пообідати, випити келих вина чи пива, зʼїсти морозиво. У Ксамілі дуже багато ресторанів/кафе, на свій смак можна обрати будь-яку страву. Раджу спробувати їх Гірос та морепродукти. Також дуже смачні апельсини та свіжий інжир. Ціни як в кафе, так і в супермаркеті помірні, +/- як в Україні. Середній чек 1000/1500 гривень на двох за обід/вечерю. Ще смачні у них кисломолочні продукти, молоко, мʼясні вироби. Пару слів хочу сказати про дорогу до такого довгоочікуваного моря. Вона складна, довга, але коли бачиш море, то вся відчуття втоми десь пропадає. Особисто для нас дорога складає 6 днів (потяг з Києва до Камʼянця, а потім 2,5 днів до Албанії із зупинкою та ночівлею в Македонії). Так, важко, особливо коли автобус незручний, місця для ніг немає, а ще коли сусід попереду розкладає сидіння, то взагалі капець ((( Але з будь-якої ситуації можна знайти вихід, тож ми сином прилаштувалися і навіть спали вночі (хоча зазвичай я не сплю в автобусі ). Ще була неприємність: зламався кондиціонер десь за пару годин до під’їзду у Ксаміль, на вулиці +34, а в автобусі +45)), то було спекотненько)). Ще скажу мінус за автобус: немає WiFi і туалету, в автобусі: діти, які не можуть терпіти так, як дорослі, і коли водій зупинився просто на дорозі і дитина( не моя) вимушена була йти у «кущі», то був шок.😱 Тому потрібно щось робити з комфортом в автобусі для таких довгих переїздів. Що стосується нашої супроводжуючої Ірини Басенко, то тут 10 з 10, як каже мій син! Іра на своєму місці, знає свою роботу відмінно, дуже цікаво розповідала про Албанію, Македонію, багато нового дізналася від неї! Дякую, Іро, за те, що робите для нас всіх! Дякую всій нашій великій команді за чудово проведену відпустку! Сподіваюсь, що ще зустрінемось у «Бідняжок» !