Відгук

У відомій пісні є рядки "Краще гір бувають лише гори в яких ти ще не бував!" і з цим неможливо не погодитися. Програма подорожі "Гори кличуть!" дуже насичена, інтенсивна та добре продумана. День 1: Після тривалого нічного переїзду та пошуків місця падіння метеорита Боркут ;) є можливість розслабитися та набратися сил у Солотвино, де є прекрасна можливіть не тільки ввібрати через шкіру мінерали сольоних озер та загоїти рани, а й поповнити запаси солі ;) Було дуже солено, але приємно. По дорозі до місця поселення ми привіталися із Труфанецьким водоспадом, а після заселення у садибі гостинної пані Наталії, де чисто, комфортно та смачно організатор Ірина запросила усіх бажаючих на вечір знайомств, де у дружній та невимушеній атмосфері я познайомилася із різними за віком та фахом людьми зі спільним бажанням до пригод. Щирі, веселі, неординарні! День 2: Петрос 2020м. Спочатку ми ГАЗами зі значною дозою викиду адреналіну дісталися до полонини Шумнеска, де після знайомства з нашим поводирем горами Колею пройшли інструктаж і з фразою "Пам'ятайте: все краще попереду, все погане залишається позаду" почали сходження. І ось за перших 10-15 хвилин, я зрозуміла, що легко не буде і поки "лізла", то встигла пожалкувати, що не обрала відпочинок на морі, але підтримка організатора, поради поводиря та підбадьорювання усіх бідняжок + пігулка корвалменту (не на правах реклами) вселили в мене віру і надію на краще. 2 години і 55 хвилин і я на Петросі))) Фантастичні краєвиди, гірські джерела, свіже повітря та смачна чорниця!!! Шквал емоцій і почуттів!!! Спуск був крутим схилом, але для мене особисто то було набагато легше ніж набір висоти;) Міцний сон! День 3: Говерла 2061м. Моя мрія! Не дивлячись на те, що Петрос дався мені нелегко я твердо вирішила підійматися. Ми стартували з Козмещика, а спускалися Заросляком (тут Ірі особлива подяка, вона не залишила нам жодних варіантів, як тільки вперед!) Було важко, але ми не здавалися! І ось 3 години 15 хилин і я стою оповита хмарою на найвищій вершині України з прапором у руках і вірою в серці, аж раптом хтось починає наспівувати "Червону калину" і за мить усі підхоплюють... Щемливо до сліз! Українці, ми переможемо! Ми - гідні! Ви -вільні! У нас найкращі захисники!!! І неймовірно гарна країна! І на гору лізти не потрібно, щоб те побачити, а кому не видно, то Гори кличуть! ДЯКУЮ БІДНЯЖКИ!!!