Ексклюзивне інтерв’ю від Потужної команди: секрети, таємниці та курйози, які спіткали Бідняжок під час розвідки у Албанії та Македонії.

Щодня ми спостерігали за неймовірною розвідкою в Албанії та Македонії через соціальні мережі кожного із вас. Ми ділили з вами і радісні,  і сумні емоції, а тепер прийшов час поділитися найцікавішим та потаємним. Тож погнали розкривати усі секрети мандрівки вашої потужної команди.

Чому виникла ідея розвідки по таким країнам як Албанія та Македонія? Можна ж усе зараз перевірити он-лайн завдяки технологіям.

Вадим: Звичайно в сучасному діджиталізованому світі все, чи майже все можна знайти онлайн та розвідати дистанційно. Перед кожною мандрівкою ми проробляємо величезну роботу використовуючи усі доступні методи: статті, ютуб, блоги мандрівників, контакти з місцевими, спеціальні сайти на кшталт букінгу чи ейрбнб та гугл перегляд вулиць. Але, звичайно нічого не замінить живого спілкування та власного досвіду. Тим паче в ці непевні ковідні часи. Наша мандрівка була в першу чергу покликана довести, що мандри безпечні та переконати наших мандрівників в тому, що світ по трохи починає оговтуватись. І нам це вдалось!

Віолетта: Спочатку ми планували експрес мандрівку на три дні. Але як виявилось, ми б за три дні нічого не побачили… Ледве вклались в сім, не очікували, що тут можна отримати стільки вражень! Сказати, що ми були вражені – це не сказати нічого. Краса, велич та масштабність цих країн нас просто накривала хвилею. Захвату не було меж!

Тетяна Саракуз: Ми побачили усе і навіть більше: фантастичні краєвиди, величні пам’ятники, ароматна кава зі всього світу та дуже приємні ціні!

Віолетта: Більшість красивих місць виглядають зовсім не так, як це показує дядько Google. Неможливо передати аромат найсмачнішого дьонера, найсвіжіших устриць чи легенький вітерець, що обвіває обличчя у каньйоні Матка. Це ж просто фантастика. Гугл і поряд не стоїть!  Так ось, після розвідки ми точно вирішили, що на гірськолижний курорт не поїдемо в ці краї. Зате підтвердили та покращили свої маршрути для крутецьких літніх подорожей. Ой…. Що ми для вас готуємо. Впевнені, що вражень ви отримаєте мо-оо-оо-оре-ее-еее!


Вадим: А ще дуже зручно, що існують лоукости та прокат автомобілів. Ми забронювали собі квитки буквально до Софії де взяли на прокат автомобіль, який і став нашим транспортом на тиждень
Віталій: В цій подорожі я насолоджувався найсмачнішими устрицями у своєму житті, кайфував від фантастичних пейзажів за вікном та просто насолоджувався всім, що нам довелось побачити та відчути.

 
Які виникали курйозні ситуації, складнощі? Які вам довелося пройти перешкоди під час цієї розвідки?

Віолетта: В нас були розписані усі дні: відчути на собі всі майбутні пригоди, перейняти усю атмосферу та гостинність цих країн.

Тетяна: Уже в Албанії ми мали відвідати один ресторанчик, аби впевнитись, що там дійсно так круто, як нам казали, приїхали десь на обід о 13.00, а він закритий. Власник втомився і вирішив зробити собі сієсту. Без попередження)) І не тільки в ресторані, в готелі теж такі порядки були. Ми такі… Як так?) Але тим не менш)

Віолетта: А ще нас напоїли кавою на заправці безкоштовно. Уявляєте? Абсолютно не знайомий чоловік!  В нас не було місцевої валюти, а за євро там особливо не придбаєш. І от до нас підійшов чоловік, запитав англійською, що ми хочемо, і пригостив нас кавою. Це було там мило, так приємно, що словами не передати. Ось такий гостинний народ!
 
Що найбільше вразило під час мандрівки Північною Македонією? Напевно кожного вразило щось різне?

В один голос: Неймовірна кількість пам’ятників! То просто треба побачити, друзі, Ви будете вражені.

Таня: Д-у-у-уже гостинні люди. От правда. Неймовірно приємно, коли тебе зустрічають з щирою посмішкою та бажаннями допомогти. Але варто сказати, що вражають масштаби…. Пам’ятники в столиці – то окремий вид захоплення. Ну вони просто фантастично великі.

Вадим: Саша (він же Олександр Македонський, а точніше його пам’ятник) ну дуже потужний. Величезний! Я такого ніде не бачив, він наче здоровезний будинок: лише кінь величиною з 4-х поверховий будинок. Я взагалі ніде не бачив стільки пам’ятників на квадратний кілометр. В Парижі і Ватикані їх менше.

Віолетта: Місто наче поєднує у собі найвідоміші столиці світу: так тут можна зустріти Тріумфальну Арку, як у Парижі, Карлів міст, як у Празі та багато інших відомих локацій зі всього світу. І кожен із цих шедеврів вартий вашої уваги!

Віталік: Вразила краса гір, Скоп’є наче огортається зі всіх боків фантастичними горами. Місто в обіймах гір, гірська річка та цікава архітектура особисто мені навіяло дух Тбілісі. А ще тут ну дуууууже приємні ціни.

 

 
Які враження після відвідування Каньйону Матка? Це ж досить популярне місце? Очікування та реальність співпали?

Вадим: Ооо! Тут звісно краще один раз побачити, ніж сто раз почути. Приголомшлива краса! Особливо круто: тут можна поплавати і на кораблику, і на каное, і походити навколо пішака. Для мандрівників це просто знахідка, адже на кораблику можна потрапити у містичну та загадкову печеру. В заглибленнях у каньйоні можна взяти в оренду на ніч будиночок (за 50 євро), усамітнитись та насолодитися мальовничими пейзажами, як у «Аватарі». То просто Космос, друзі.

Таня: Мене мандрівники питали, чи дійсно у тому каньйоні так круто, як говорять. Так там в рази краще ніж на всіх фото. Це просто варто побачити: фантастичний колір води, що манить погляд, величні гори, від яких затамовуєш подих. Важко передати всі емоції, тому краще їхати і все проживати самому.

Віолетта: тут прямо феномен! Колір води постійно смарагдово-блакитний, фантастично. В минулому тут була закрита гідроелектростанція, а сьогодні ми можемо насолодитись цими красотами і побачити все на власні очі.
(* у Віти в цей час так горіли очі, наче вона знову опинилася в Каньйоні)

А ще нас неймовірно вразило блакитне озеро в Албанії. Світлини нижче. 

 
Як македонці ставляться до українців? Знають взагалі про існування такої держави?

Вадим: Виявляється, коли у 2001 році Албанці посягнули на територію Македонії, українська авіація відгукнулась на запит Македонії та допомогла відстояти Скоп’є. І саме Україна стала тою країною, яка допомогла зберегти незалежність Македонії. Вони нас знають, люблять та дуже вдячні. Це дуже відчувається і дуже приємно.

Таня: Там всюди зараз роблять ремонт доріг. Готуються до нашого приїзду))

 
Ваші постійні мандрівники, які слідкують у соц. мережах бачили, що ви отримали штраф. Розказуйте, що сталось?

Вадим: Ой.. та отримали штраф за неправильну парковку у Болгарії. Там дуже все суворо. Ми жили майже в центрі, скрізь платне паркування. Приїхали до готелю о 4-й годині ранку, то особливо не вчитувались в болгарську мову. Прочитали, що парковка можлива до 8-ї ранку, а потім ще 2 години безкоштовно. Але заплатити якщо ти не громадянин Болгарії та не маєш місцевої карти доволі проблематично, інспектор так і не зміг мені пояснити як я мав це зробити о 4й ранку.

Я прийшов 8.43, а в 8.35 в нас вже висіла колодка на колесах. Ми заплатили 15 євро штрафу. І взагалі, хто збирається їхати у Болгарію машиною, знайте, там до паркування дуже серйозно ставляться. Прямо звірі)))  2 хв прострочки і все…Штраф. А відверто, то там немає де зупинитись безплатно. Скрізь платні парковки.
 
Що ще варто нам знати про ці країни?

Віолетта: Македонці дуже відповідально ставляться до своєї віри та релігії. Вони прийняли християнство на 100 років раніше за нас. Один з головних оглядових майданчиків – гора Водно, на ній встановлений пам’ятник Хрест Тисячоліття. Саме сюди ми плануємо приїхати з групою, адже тут надзвичайно гарно. Ми наробимо купу фоточок… ой…вже хочу)

Вадим: А ще там просто повно бункерів. От реально: маленькі, великі, які завгодно. А з Великого бункера, що розташований на одному із витків серпантинів відкривається такиииий краєви на Адріатику. Здається, що ми побачили навіть Італію по іншу сторону)

А що на рахунок прісного моря? Воно там справді існує чи то міф?

Віолетта: Ні-ні, зовсім не міф, але прісним морем називають велике озеро Охрид. Деякі готелі навіть пропонують тут альтернативу морському відпочинку. І дійсно, коли ми приїхали був такий вітер, що хвилі на озері нічим не відрізнялись від морських. Нам навіть було трішки страшно))) Жартую…але ні не жартую)

 

 

Ну і ще розкажіть про смаколики? Що куштували, що найбільше сподобалось?

Віолетта: Ой… це певно одна з найулюбленіших тем! Один із найсмачніших дьонерів в нашому житті ми скуштували в новому місті Охрида. І взагалі, їх гостинність вражає: ми зайшли у заклад, замовили дьонер. Через декілька хвилин все було з пилу жару, смачне і рум’яне. А як потім дізнались, що в цьому закладі дьонер не готували, гостинні офіціанти замовили його з сусіднього кафе. Де таке буває взагалі? ШОК!

Таня: Це було дуже мило, смачно і коштувало всього 50 грн. То взагалі не гроші, за таку чудові їжу.

Віолетта: Балкани – це дійсно гримуча помісь різних культур, це і прослідковується у їхній кухні. Ось солодощі, наприклад, дуже схожі на турецькі, а чавапчічі – це традиційні хорватські сосиски, які тут теж подають. А ще ми овочів наїлись на три місяці наперед))

Віталій: А я от «моря випив» під час однієї вечері… Жартую, я в цей час їв найсмачніші устриці… Ммммм, варто спробувати, дуже смачно. Ми вас туди обов’язково відведем, і ви теж моря вип’єте)))

Сміється Віталій та облизується, згадуючи устриці.

Таня: А ще ми були в одному закладі, де зібрані кавові зерна з усього світу! Хіба не ВАУ? Такий аромат, така атмосфера…мммм…Звісно, що ми захопили із собою і насолоджуємось смачнющою кавою у себе в офісі. І Вас пригостимо!

 
Наскільки я знаю (та і ваші підписники), Ви жили у квартирах. А що стосовно груп мандрівників? Де плануєте жити?

Вадим: Ми плануємо жити у Скоп’є  в самому центрі. Вікна готелю виходять на пішохідні вулиці старого міста. «Центріше» уже немає куди (*сміється). Готелі класні та недорогі. У Старій Сенйорі (Європі) готель такого рівня коштував би вдвічі дорожче. То є дуже комфортно та дуже красиво, особливо ці крутецькі види з вікна.

Віолетта: В Албанії в нас теж досить крутий готель: в чудовому місці з приголомшливими видами з вікна. Ой… Вже сумую за тими днями в Бераті. До речі, його ще називають містом тисячі вікон.
 
Ви ж подорожували на машині? Поділіться досвідом, які там дороги, чи варто їхати машиною?

Вадим: В Албанії безліч гірських серпантинних доріг, кермувати треба обережно та уважно) Іноді дивуюсь, як там взагалі автомобілі їздять. 

 
Чи були проблеми з мовою? У вас же не було перекладача?

Віолетта: В Македонії проблем з мовою взагалі не було. Хоча ми спілкувались українською, нас багато хто розумів, а хто не розумів, то спілкувався англійською. В Албанії було важче, оскільки наші мовні групи різняться, а англійську вони знають погано. Албанці спілкуються виключно албанською. Але ми ж Бідняжки, тому знаходили вихід із будь-якої ситуації. Мову жестів ніхто не відміняв. Плюс тут майже всі знають грецьку або італійську.
 
Які плани щодо подорожей з групою? І що говорять про локдаун?

Вадим: Локдаун закінчується 20 квітня, тому все буде відкрито під час наших мандрівок. Ми відвідали багато місцин, але плануємо більш детальніше відвідати місто-музей Гірокастра уже разом із групою, бо там вже ж цікавіше буде з екскурсоводом. Отой страшний спуск був саме тут))
 
Які у вас відчуття після мандрівки?

Вадим: Та то фантастика!  Ця мандрівка наче повернула мене в старі, допандеічні часи. Я впізнав багато улюблених місць та міст: болгарський Несебр, тунелі поблизу Охрида нагадали Швейцарські гори, гори та долини нагадали Кахетинську долину Грузії. Це справді було дуже захопливо та вражаюче! Я дуже горджуся нашою командою і цією розвідкою. Ми отримали не просто купу вражень, після яких уже майже з’являється усмішка при згадці, а ще й безцінний досвід того, що мандрівки-розвідки – це мастхев для нашої команди, саме завдяки ним наші подорожі будуть вражаючими та сповнені пригод.

Таня: Балкани дуже недооцінені. Багато хто про них говорить, але істина в тому, що сюди треба їхати і все побачити на власні очі. А дивитись тут, повірте, є на що: фантастичні краєвиди, неймовірні пам’ятки культури та архітектури, неймовірного кольору води, підземні озера та дивовижні гори, що залишилися у моєму серці назавжди.

 

 

 


Наш Клуб готовий подарувати всім бажаючим неоціненні емоції та відчути на собі усі ці дивовижні пригоди, які спіткали їх у Макекодії та Албанії, то ж дивіться вільні дати на майбутні подорожі.