Не втручаючись у життя звірів в умовах дикого лісу, ви мандруватимете майже кілометровим оглядовим мостом-галереєю, що височіє над лісовою територією, та з п'ятиметрової висоти зможете побачити, як граються ведмедики з мамою – ведмедицею, як тихо скрадаються вовки по лісових стежках; помилуєтесь граціозними сарнами та прудкими лисичками, спостерігатимете за старими ведмедями-велетнями, вовчими зграями, поведінкою звірів у природніх умовах. Зараз тут перебуває 27 ведмедів та 11 вовків. Нещодавно сюди перевезли ведмедів-"переселенців" з харківського зоопарку Фельдмана, тож у заповіднику-поповнення: троє бурих та один гімалайський ведмідь.

Чому Сатанів названий саме так? Ймовірно, найбільш правдоподібна версія пов'язана зі словом «сатана», адже язичництво в цих місцях жило і довгий час після прийняття християнства Руссю. Люди часто бачать нечисту силу там, де не приймають релігію, тому, як вважають деякі історики, ті, хто жили поруч з такими поселеннями язичників, постаралися очорнити їх, мстиво назвавши Сатанів і Чортків, який теж потрапив під роздачу. Для посилення контрасту прилеглі села назвали «правильними» православними назвами: Спасівка, Богословка.

Мальовничі скелі мають статус заповідних територій національного значення, з площею 155 гектарів. Товтри вкриті реліктовими рослинами, які входять до Червоної Книги України, зокрема: сон великий, горицвіт весняний, цибуля подільська та ковила Іоанна. До складу заказника входять товтри: “Бабо”, “Великі камені”, “Соколиха”, “Нiможна”, “Середня”, “Рублиха”, “Коломийка”. Особливої уваги заслуговують «Великі камені», оскільки саме на цій товтрі є відбиток стопи Богоматері. Згідно з переказами, Матір Божа залишила тут слід, йдучи дорогою до Почаєва. Місцеві мешканці розповідають, що хто щиро молився Богоматері, той отримав зцілення від недуг.

Шлях від початку створення до грандіозного відкриття науково-просвітницького центру G-MUSEUM був надзвичайно цікавим. І якщо обернутися на нього, то може скластися враження, начебто сам дух Городоцького краю сприяв тому, щоб історичну пам’ять геніального ученого мікробіолога Сергія Миколайовича Виноградського було повернуто рідній землі. Значна частина експозиції оновленого музею присвячена саме Виноградському. За світлинами навіть відтворено його лабораторію в інституті Пастера, посеред якої стоїть воскова фігура вченого. У 2018 році було завершено роботи зі зведення споруди нового музею – для цього довелося знести в нуль майже все. Після того велися внутрішні роботи та розроблялися підходи до експозиції. Наразі оновлений Городок-музей займає приміщення загальною площею в 1,300 кв. метрів, де виставлено понад тисячу експонатів (а ще кілька тисяч одиниць зберігаються в фондах).